Song of Solomon 1
1 The Song of Songs, that [is] of Solomon.
Соломонова Пісня над піснями.
2 Let him kiss me with kisses of his mouth, For better [are] your loves than wine.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
3 For fragrance [are] your good perfumes. Perfume emptied out—your name, Therefore have virgins loved you!
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 Draw me: we run after you, The king has brought me into his inner chambers, We delight and rejoice in you, We mention your loves more than wine, Uprightly they have loved you!
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5 I [am] dark and lovely, daughters of Jerusalem, as tents of Kedar, as curtains of Solomon.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6 Do not fear me, because I [am] very dark, Because the sun has scorched me, The sons of my mother were angry with me, They made me keeper of the vineyards, My vineyard—my own—I have not kept.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7 Declare to me, you whom my soul has loved, Where you delight, Where you lie down at noon, For why am I as one veiled, By the ranks of your companions?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8 If you do not know, O beautiful among women, Go forth by the traces of the flock, And feed your kids by the shepherds’ dwellings!
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 To my joyous one in chariots of Pharaoh, I have compared you, my friend,
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Your cheeks have been lovely with garlands, your neck with chains.
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 We make garlands of gold for you, with studs of silver!
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 While the king [is] in his circle, My spikenard has given its fragrance.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 A bundle of myrrh [is] my beloved to me, Between my breasts it lodges.
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 A cluster of cypress [is] my beloved to me, In the vineyards of En-Gedi!
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 Behold, you [are] beautiful, my friend, Behold, you [are] beautiful, your eyes [are] doves!
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 Behold, you [are] beautiful, my love, indeed, pleasant, Indeed, our bed [is] green,
„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17 The beams of our houses [are] cedars, Our rafters [are] firs, I [am] a rose of Sharon, a lily of the valleys!
Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
