Romans 4
1 What, then, will we say Abraham our father to have found, according to flesh?
Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
2 For if Abraham was declared righteous by works, he has to boast—but not before God;
Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
3 for what does the writing say? “And Abraham believed God, and it was reckoned to him for righteousness”;
Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
4 and to him who is working, the reward is not reckoned of grace, but of debt;
Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
5 and to him who is not working, and is believing on Him who is declaring righteous the impious, his faith is reckoned for righteousness—
Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
6 even as David also speaks of the blessedness of the man to whom God reckons righteousness apart from works:
Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
7 “Blessed [are] they whose lawless acts were forgiven, And whose sins were covered;
«Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!
8 Blessed [is] the man To whom the LORD may not reckon sin.”
Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха».
9 [Is] this blessedness, then, on the circumcision, or also on the uncircumcision—for we say that faith was reckoned to Abraham for righteousness?
Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
10 How then was it reckoned? He being in circumcision, or in uncircumcision? Not in circumcision, but in uncircumcision;
Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
11 and he received a sign of circumcision, a seal of the righteousness of faith in the uncircumcision, for his being father of all those believing through uncircumcision, for the righteousness also being reckoned to them,
Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
12 and father of circumcision to those not of circumcision only, but who also walk in the steps of faith, that [is] in the uncircumcision of our father Abraham.
Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
13 For not through law [is] the promise to Abraham, or to his seed, of his being heir of the world, but through the righteousness of faith;
Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
14 for if they who are of law [are] heirs, faith has been made void, and the promise has been made useless;
Бо якщо нащадками є ті, хто [дотримується] Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.
15 for the Law works wrath; for where law is not, neither [is] transgression.
Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
16 Because of this [it is] of faith, that [it may be] according to grace, for the promise being sure to all the seed, not to that which [is] of the Law only, but also to that which [is] of the faith of Abraham,
Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
17 who is father of us all (according as it has been written: “A father of many nations I have set you,”) before Him whom he believed—God, who is quickening the dead, and is calling the things that are not as being.
Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».[Він є нашим батьком] перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
18 Who, against hope, believed in hope, for his becoming father of many nations according to that spoken: “So will your seed be”;
Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими [чисельними] будуть твої нащадки».
19 and having not been weak in faith, he did not consider his own body, already become dead (being about one hundred years old), and the deadness of Sarah’s womb,
Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
20 and at the promise of God did not stagger in unbelief, but was strengthened in faith, having given glory to God,
Він не похитнувся [через] невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,
21 and having been fully persuaded that what He has promised He is also able to do:
будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний [це] виконати.
22 for this reason also it was reckoned to him for righteousness.
Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
23 And it was not written on his account alone that it was reckoned to him,
[Слова] «йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,
24 but also on ours, to whom it is about to be reckoned—to us believing on Him who raised up Jesus our Lord out of the dead,
але й для нас, бо [віра] має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.
25 who was delivered up because of our offenses, and was raised up because of our being declared righteous.
Він був виданий [на смерть] за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.
