< Revelation 16 >
1 And I heard a great voice out of the temple saying to the seven messengers, “Go away, and pour out the bowls of the wrath of God into the earth”;
І я почув гучний голос із храму, що казав до семи анголів: „Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!“
2 and the first went away, and poured out his bowl into the earth, and there came a sore—bad and grievous—to men, those having the mark of the beast, and those worshiping his image.
I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу.
3 And the second messenger poured out his bowl into the sea, and it became blood as of [one] dead, and every living soul in the sea died.
А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі.
4 And the third messenger poured out his bowl into the rivers, and into the fountains of the waters, and there came blood,
Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров.
5 and I heard the messenger of the waters, saying, “Righteous, O LORD, are You, who is, and who was, [[and who will be, ]] the Holy [One], because You judged these things,
І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
6 because they poured out [the] blood of holy ones and prophets, and You gave to them blood to drink, for they are worthy”;
Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“
7 and I heard another out of the altar, saying, “Yes, LORD God, the Almighty, true and righteous [are] Your judgments.”
І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“
8 And the fourth messenger poured out his bowl on the sun, and there was given to him to scorch men with fire,
А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем.
9 and men were scorched with great heat, and they slandered the Name of God, who has authority over these plagues, and they did not convert—to give to Him glory.
І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́.
10 And the fifth messenger poured out his bowl on the throne of the beast, and his kingdom became darkened, and they were gnawing their tongues from the pain,
А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́,
11 and they slandered the God of Heaven, from their pains, and from their sores, and they did not convert from their works.
і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись!
12 And the sixth messenger poured out his bowl on the great river, the Euphrates, and its water was dried up, that the way of the kings who are from the rising of the sun may be made ready;
Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця.
13 and I saw [come] out of the mouth of the dragon, and out of the mouth of the beast, and out of the mouth of the false prophet, three unclean spirits like frogs—
І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, —
14 for they are spirits of demons, doing signs—which go forth to the kings of the earth, and of the whole world, to bring them together to the battle of that great day of God the Almighty.
це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
15 (“Behold, I come as a thief; blessed [is] he who is watching, and keeping his garments, that he may not walk naked, and they may see his unseemliness.”)
Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його!
16 And they brought them together to the place that is called in Hebrew Armageddon.
І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н.
17 And the seventh messenger poured out his bowl on the air, and there came forth a great voice from the temple of Heaven, from the throne, saying, “It is done!”
Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“
18 And there came voices, and thunders, and lightnings; and a great earthquake came, such as has not come since men came on the earth, so mighty an earthquake—so great!
I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний!
19 And it came—the great city—into three parts, and the cities of the nations fell, and Babylon the great was remembered before God, to give to her the cup of the wine of the wrath of His anger,
І місто велике розпа́лося на три частини, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву.
20 and every island fled away, and mountains were not found,
І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір!
21 and great hail (as of talent weight) comes down out of the sky on men, and men slandered God because of the plague of the hail, because its plague is very great.
І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика!