Psalms 90
1 A PRAYER OF MOSES, THE MAN OF GOD. Lord, You have been a habitation, To us—in generation and generation,
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before mountains were brought forth, And You form the earth and the world, Even from age to age You [are] God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 You turn man to a bruised thing, And say, Return, you sons of men.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For one thousand years in Your eyes [are] as yesterday, For it passes on, indeed, [as] a watch by night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 You have inundated them, they are asleep, In the morning he changes as grass.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 In the morning it flourishes, and has changed, At evening it is cut down, and has withered.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we were consumed in Your anger, And we have been troubled in Your fury.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 You have set our iniquities before You, Our hidden things at the light of Your face,
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For all our days pined away in Your wrath, We consumed our years as a (meditation)
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 The days of our years, in them [are] seventy years, And if, by reason of might, eighty years, Yet their enlargement [is] labor and vanity, For it has been cut off quickly, and we fly away.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knows the power of Your anger? And according to Your fear—Your wrath?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Let [us] know to number our days correctly, And we bring the heart to wisdom.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Turn back, O YHWH, until when? And regret concerning Your servants.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Satisfy us at morning [with] Your kindness, And we sing and rejoice all our days.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Cause us to rejoice according to the days Wherein You have afflicted us, The years we have seen evil.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Let Your work appear to Your servants, And Your honor on their sons.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And let the pleasantness of our God YHWH be on us, And establish on us the work of our hands, Indeed, establish the work of our hands!
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
