Psalms 88
1 A SONG. A PSALM OF THE SONS OF KORAH. TO THE OVERSEER. [SET] ON “SICKNESS TO AFFLICT.” AN INSTRUCTION OF HEMAN THE EZRAHITE. O YHWH, God of my salvation, Daily I have cried, nightly before You,
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 My prayer comes in before You, Incline Your ear to my loud cry,
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 I have been reckoned with those going down [to] the pit, I have been as a man without strength.
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Among the dead—free, As pierced ones lying in the grave, Whom You have not remembered anymore, Indeed, they have been cut off by Your hand.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 You have put me in the lowest pit, In dark places, in depths.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Your fury has lain on me, And You have afflicted [with] all Your breakers. (Selah)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 You have put my acquaintance far from me, You have made me an abomination to them, Shut up—I do not go forth.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 My eye has grieved because of affliction, I called You, O YHWH, all the day, I have spread out my hands to You.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Do You do wonders to the dead? Does Rephaim rise? Do they thank You? (Selah)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Is Your kindness recounted in the grave? Your faithfulness in destruction?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Are Your wonders known in the darkness? And Your righteousness in the land of forgetfulness?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 And I, to You, O YHWH, I have cried, And in the morning my prayer comes before You.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Why, O YHWH, do You cast off my soul? You hide Your face from me.
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 I [am] afflicted, and expiring from youth, I have borne Your terrors—I pine away.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Your wrath has passed over me, Your terrors have cut me off,
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 They have surrounded me as waters all the day, They have gone around against me together,
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 You have put lover and friend far from me, My acquaintance [is] the place of darkness!
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
