Psalms 80
1 TO THE OVERSEER. [SET] TO “LILIES OF TESTIMONY.” A PSALM OF ASAPH. Shepherd of Israel, give ear, Leading Joseph as a flock, Inhabiting the cherubim—shine forth,
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Before Ephraim, and Benjamin, and Manasseh, Wake up Your might, and come for our salvation.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 O God, cause us to turn back, And cause Your face to shine, and we are saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 YHWH, God of Hosts, until when? You have burned against the prayer of Your people.
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 You have caused them to eat bread of tears, And cause them to drink With tears a third time.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 You make us a strife to our neighbors, And our enemies mock at it.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 God of Hosts, turn us back, And cause Your face to shine, and we are saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 You bring a vine out of Egypt, You cast out nations, and plant it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 You have looked before it, and root it, And it fills the land,
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Hills have been covered [with] its shadow, And its boughs [are] cedars of God.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sends forth its branches to the sea, And its shoots to the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why have You broken down its hedges, And everyone passing by the way has plucked it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 A boar out of the forest tears it, And a wild beast of the fields grazes it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 God of Hosts, turn back, we implore You, Look from the heavens, and see, and inspect this vine,
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 And the root that Your right hand planted, And the branch You made strong for Yourself,
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Burned with fire—cut down, They perish from the rebuke of Your face.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let Your hand be on the man of Your right hand On the son of man You have strengthened for Yourself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 And we do not go back from You, You revive us, and in Your Name we call.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 O YHWH, God of Hosts, turn us back, Cause Your face to shine, and we are saved!
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
