Psalms 77
1 TO THE OVERSEER. FOR JEDUTHUN. A PSALM OF ASAPH. My voice [is] to God, and I cry, My voice [is] to God, And He has given ear to me.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 I sought the Lord in a day of my distress, My hand has been spread out by night, And it does not cease, My soul has refused to be comforted.
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 I remember God, and make a noise, I meditate, and my spirit is feeble. (Selah)
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 You have taken hold of the watches of my eyes, I have been moved, and I do not speak.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 I have reckoned the days of old, The years of the ages.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 I remember my music in the night, I meditate with my heart, and my spirit searches diligently:
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 Does the Lord cast off for all ages? Does He add to be pleased no longer?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Has His kindness ceased forever? The saying failed from generation to generation?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Has God forgotten [His] favors? Has He shut up His mercies in anger? (Selah)
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 And I say: “My weakness is, The changes of the right hand of the Most High.”
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 I mention the doings of YAH, For I remember Your wonders of old,
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 And I have meditated on all Your working, And I talk concerning Your doings.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 O God, Your way [is] in holiness, Who [is] a great god like God?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 You [are] the God doing wonders. You have made Your strength known among the peoples,
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 You have redeemed Your people with strength, The sons of Jacob and Joseph. (Selah)
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 The waters have seen You, O God, The waters have seen You, They are afraid—also depths are troubled.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 Thick clouds have poured out waters, The skies have given forth a noise, Also—Your arrows go up and down.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 The voice of Your thunder [is] in the spheres, Lightnings have lightened the world, The earth has trembled, indeed, it shakes.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Your way [is] in the sea, And Your paths in many waters, And Your tracks have not been known.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 You have led Your people as a flock, By the hand of Moses and Aaron!
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
