Psalms 73
1 A PSALM OF ASAPH. Surely God [is] good to Israel, to the clean of heart. And I—as a little thing, My feet have been turned aside,
Псалом Аса́фів.
2 As nothing, my steps have slipped, For I have been envious of the boastful,
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 I see the peace of the wicked, That there are no bands at their death,
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 And their might [is] firm.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They are not in the misery of mortals, And they are not plagued with common men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride has encircled them, Violence covers them as a dress.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Their eye has come out from fat. The imaginations of the heart transgressed;
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They do corruptly, And they speak in the wickedness of oppression, They speak from on high.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They have set their mouth in the heavens, And their tongue walks in the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Therefore His people return here, And waters of fullness are wrung out to them.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 And they have said, “How has God known? And is there knowledge in the Most High?”
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Behold, these [are] the wicked and easy ones of the age, They have increased strength.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Only—a vain thing! I have purified my heart, And I wash my hands in innocence,
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 And I am plagued all the day, And my reproof—every morning.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I have said, “I recount thus,” Behold, I have deceived a generation of Your sons.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 And I think to know this, It [is] perverseness in my eyes,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Until I come into the sanctuaries of God, I attend to their latter end.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Surely You set them in slippery places, You have caused them to fall to desolations.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How they have become a desolation as in a moment, They have been ended—consumed from terrors.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 As a dream from awakening, O Lord, In awaking, You despise their image.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 For my heart shows itself violent, And my reins prick themselves,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 And I am brutish, and do not know. I have been a beast with You.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 And I [am] continually with You, You have laid hold on my right hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 You lead me with Your counsel, And after, receive me [to] glory.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Whom do I have in the heavens? And none have I desired in earth [besides] You.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My flesh and my heart have been consumed, God [is] the rock of my heart and my portion for all time.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 For behold, those far from You perish, You have cut off everyone, Who is going whoring from You.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 And [the] nearness of God to me [is] good, I have placed my refuge in Lord YHWH, To recount all Your works!
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
