Psalms 69
1 TO THE OVERSEER. [SET] ON “LILIES.” BY DAVID. Save me, O God, for waters have come to the soul.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I have sunk in deep mire, And there is no standing, I have come into the depths of the waters, And a flood has overflown me.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I have been wearied with my calling, My throat has been burned, My eyes have been consumed, waiting for my God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Those hating me without cause Have been more than the hairs of my head, Mighty have been my destroyers, My lying enemies, That which I did not take away—I bring back.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 O God, You have known Concerning my overturn, And my desolations have not been hid from You.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Do not let those waiting on You be ashamed because of me, O Lord, YHWH of Hosts, Do not let those seeking You Blush because of me, O God of Israel.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 For because of You I have borne reproach, Shame has covered my face.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 I have been a stranger to my brother, And a foreigner to sons of my mother.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 For [my] zeal for Your house has consumed me, And the reproaches of Your reproachers Have fallen on me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 And I weep in the fasting of my soul, And it is for a reproach to me.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 And I make my clothing sackcloth, And I am for an allegory to them.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Those sitting at the gate meditate concerning me, And those drinking strong drink, Play on instruments.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 And my prayer [is] to You, O YHWH, A time of good pleasure, O God, In the abundance of Your kindness, Answer me in the truth of Your salvation.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Deliver me from the mire, and do not let me sink, Let me be delivered from those hating me, And from deep places of waters.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Do not let a flood of waters overflow me, Nor let the deep swallow me up, Nor let the pit shut her mouth on me.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Answer me, O YHWH, for Your kindness [is] good, Turn to me according to the abundance of Your mercies,
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 And do not hide Your face from Your servant, For I am in distress—hurry, answer me.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Be near to my soul—redeem it, Ransom me because of my enemies.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 You have known my reproach, And my shame, and my blushing, All my adversaries [are] before You.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Reproach has broken my heart, and I am sick, And I look for a bemoaner, and there is none, And for comforters, and I have found none.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 And they give gall for my food, And cause me to drink vinegar for my thirst.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Their table before them is for a snare, And for a repayment—for a trap.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Their eyes are darkened from seeing, And their loins continually shake You.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Pour Your indignation on them, And the fierceness of Your anger seizes them.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Their tower is desolated, There is no dweller in their tents.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 For they have pursued him [whom] You have struck, And recount of the pain of Your pierced ones.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Give punishment for their iniquity, And they do not enter into Your righteousness.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 They are blotted out of the scroll of life, And are not written with the righteous.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 And I [am] afflicted and pained, Your salvation, O God, sets me on high.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 I praise the Name of God with a song, And I magnify Him with thanksgiving,
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 And it is better to YHWH than an ox, A bullock—horned [and] hoofed.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 The humble have seen—they rejoice, You who seek God—and your heart lives.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 For YHWH listens to the needy, And He has not despised His bound ones.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 The heavens and earth praise Him, Seas, and every moving thing in them.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 For God saves Zion, And builds the cities of Judah, And they have dwelt there, and possess it.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 And the seed of His servants inherit it, And those loving His Name dwell in it!
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
