Psalms 59
1 TO THE OVERSEER. “DO NOT DESTROY.” A MIKTAM OF DAVID, IN SAUL’S SENDING, AND THEY WATCH THE HOUSE TO PUT HIM TO DEATH. Deliver me from my enemies, O my God, Set me on high from my withstanders.
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
2 Deliver me from workers of iniquity, And save me from men of blood.
Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
3 For behold, they laid wait for my soul, Strong ones are assembled against me, Not my transgression nor my sin, O YHWH.
бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
4 Without punishment they run and prepare themselves, Stir up to meet me, and see.
Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
5 And You, YHWH, God of Hosts, God of Israel, Awake to inspect all the nations. Do not favor any treacherous dealers of iniquity. (Selah)
І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
6 They return at evening, They make a noise like a dog, And go around the city.
На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
7 Behold, they belch out with their mouths, Swords [are] in their lips, for “Who hears?”
й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
8 And You, O YHWH, laugh at them, You mock at all the nations.
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
9 O my Strength, to You I take heed, For God [is] my tower—the God of my kindness.
Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
10 God goes before me, He causes me to look on my enemies.
Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
11 Do not slay them, lest my people forget, Shake them by Your strength, And bring them down, O Lord our shield.
Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
12 The sin of their mouth [is] a word of their lips, And they are captured in their pride, And they recount from the curse and lying.
Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
13 Consume in fury, consume and they are not, And they know that God is ruling in Jacob, To the ends of the earth. (Selah)
У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
14 And they return at evening, They make a noise like a dog, And they go around the city.
А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
15 They wander for food, If they are not satisfied—then they murmur.
Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
16 And I sing of Your strength, And at morning I sing of Your kindness, For You have been a tower to me, And a refuge for me in a day of adversity.
А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
17 O my Strength, I sing praise to You, For God [is] my tower, the God of my kindness!
Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
