Psalms 52

1 TO THE OVERSEER. AN INSTRUCTION OF DAVID, IN THE COMING IN OF DOEG THE EDOMITE, AND HE DECLARES TO SAUL AND SAYS TO HIM, “DAVID CAME TO THE HOUSE OF AHIMELECH.” Why do you boast in evil, O mighty one? The kindness of God [is] all the day.

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 Your tongue devises mischiefs, Like a sharp razor, working deceit.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 You have loved evil rather than good, Lying, than speaking righteousness. (Selah)

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 You have loved all devouring words, O you deceitful tongue.

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 Also—God breaks you down forever, Takes you, and pulls you out of the tent, And He has uprooted you Out of the land of the living. (Selah)

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 And the righteous see, And fear, and laugh at him.

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 “Behold, the man who does not make God his strong place, And trusts in the abundance of his riches, He is strong in his mischiefs.”

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 And I, as a green olive in the house of God, I have trusted in the kindness of God, For all time and forever,

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 I thank You for all time, because You have done [it], And I wait [on] Your Name for [it is] good before Your saints!

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.