Psalms 50
1 A PSALM OF ASAPH. The God of gods—YHWH—has spoken, And He calls to the earth From the rising of the sun to its going in.
Псалом Асафів.
2 From Zion, the perfection of beauty, God shone.
Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
3 Our God comes, and is not silent, Fire devours before Him, And around Him it has been very tempestuous.
Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
4 He calls to the heavens from above, And to the earth, to judge His people.
Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
5 Gather My saints to Me, Making covenant with Me over a sacrifice.
„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
6 And the heavens declare His righteousness, For God Himself is judging. (Selah)
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
7 Hear, O My people, and I speak, O Israel, and I testify against you, God—I [am] your God.
„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 I do not reprove you for your sacrifices, Indeed, your burnt-offerings [Are] continually before Me.
Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
9 I do not take a bullock from your house, [Or] male goats from your folds.
не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
10 For every beast of the forest [is] Mine, The livestock on the hills of oxen.
бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
11 I have known every bird of the mountains, And the wild beast of the field [is] with Me.
Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
12 If I am hungry I do not tell [it] to you, For the world and its fullness [is] Mine.
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
13 Do I eat the flesh of bulls, And drink the blood of male goats?
Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
14 Sacrifice to God confession, And complete your vows to the Most High.
Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
15 And call Me in a day of adversity, I deliver you, and you honor Me.
і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
16 And to the wicked God has said: What to you—to recount My statutes? That you lift up My covenant on your mouth?
А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
17 Indeed, you have hated instruction, And cast My words behind you.
Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
18 If you have seen a thief, Then you are pleased with him, And your portion [is] with adulterers.
Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 You have sent forth your mouth with evil, And your tongue joins deceit together,
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
20 You sit, you speak against your brother, You give slander against a son of your mother.
Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
21 These you did, and I kept silent, You have thought that I am like you, I reprove you, and set in array before your eyes.
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
22 Now understand this, You who are forgetting God, Lest I tear, and there is no deliverer.
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
23 He who is sacrificing praise honors Me, As for him who makes a way, I cause him to look on the salvation of God!
Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
