Psalms 49
1 TO THE OVERSEER. A PSALM OF THE SONS OF KORAH. Hear this, all you peoples, Give ear, all you inhabitants of the world.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 Both low and high, together rich and needy.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 My mouth speaks wise things, And the meditations of my heart [are] things of understanding.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 I incline my ear to an allegory, I open my riddle with a harp:
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Why do I fear in days of evil? The iniquity of my supplanters surrounds me.
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Those trusting on their wealth, And in the multitude of their riches, Show themselves foolish.
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 A brother ransoms no one at all, He does not give to God his atonement.
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 And precious [is] the redemption of their soul, And it has ceased for all time.
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 And still he lives forever, He does not see the pit.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 For he sees wise men die, Together the foolish and brutish perish, And have left their wealth to others.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Their heart [is that] their houses [are] for all time, Their dwelling places from generation to generation. They proclaimed their names over the lands.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 And man does not remain in honor, He has been like the beasts, they have been cut off.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 This their way [is] folly for them, And their posterity are pleased with their sayings. (Selah)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 They have set themselves as sheep for Sheol, Death afflicts them, And the upright rule over them in the morning, And their form [is] for consumption. Sheol [is] a dwelling for him. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Do not fear when one makes wealth, When the glory of his house is abundant,
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 For at his death he receives nothing, His glory does not go down after him.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 For he blesses his soul in his life (And they praise you when you do well for yourself).
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 It comes to the generation of his fathers, They do not see the light forever.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Man in honor, who does not understand, Has been like the beasts, they have been cut off!
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
