< Psalms 49 >
1 TO THE OVERSEER. A PSALM OF THE SONS OF KORAH. Hear this, all you peoples, Give ear, all you inhabitants of the world.
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both low and high, together rich and needy.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth speaks wise things, And the meditations of my heart [are] things of understanding.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I incline my ear to an allegory, I open my riddle with a harp:
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Why do I fear in days of evil? The iniquity of my supplanters surrounds me.
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Those trusting on their wealth, And in the multitude of their riches, Show themselves foolish.
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 A brother ransoms no one at all, He does not give to God his atonement.
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 And precious [is] the redemption of their soul, And it has ceased for all time.
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 And still he lives forever, He does not see the pit.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he sees wise men die, Together the foolish and brutish perish, And have left their wealth to others.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their heart [is that] their houses [are] for all time, Their dwelling places from generation to generation. They proclaimed their names over the lands.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 And man does not remain in honor, He has been like the beasts, they have been cut off.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way [is] folly for them, And their posterity are pleased with their sayings. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 They have set themselves as sheep for Sheol, Death afflicts them, And the upright rule over them in the morning, And their form [is] for consumption. Sheol [is] a dwelling for him. (Sheol )
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol )
15 Only, God ransoms my soul from the hand of Sheol, For He receives me. (Selah) (Sheol )
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol )
16 Do not fear when one makes wealth, When the glory of his house is abundant,
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For at his death he receives nothing, His glory does not go down after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 For he blesses his soul in his life (And they praise you when you do well for yourself).
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 It comes to the generation of his fathers, They do not see the light forever.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man in honor, who does not understand, Has been like the beasts, they have been cut off!
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.