Psalms 35
1 BY DAVID. Strive, YHWH, with my strivers, fight with my fighters,
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Take hold of shield and buckler, and rise for my help,
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 And draw out spear and lance, To meet my pursuers. Say to my soul, “I [am] your salvation.”
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 They are ashamed and blush, those seeking my soul, Turned backward and confounded, Those devising my evil.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 They are as chaff before wind, And a messenger of YHWH driving away.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Their way is darkness and slipperiness, And a messenger of YHWH—their pursuer.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For without cause they hid their net [in] a pit for me, Without cause they dug for my soul.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Desolation meets him—he does not know, And his net that he hid catches him, He falls into it for desolation.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 And my soul is joyful in YHWH, It rejoices in His salvation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones say, “YHWH, who is like You, Delivering the poor from the [one] stronger than he, And the poor and needy from his plunderer.”
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Violent witnesses rise up, That which I have not known they ask me.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They pay me evil for good, bereaving my soul,
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 And I—in their sickness my clothing [is] sackcloth, I have humbled my soul with fastings, And my prayer returns to my bosom.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 As [if] a friend, as [if] my brother, I habitually walked, As a mourner for a mother, I have bowed down mourning.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 And they have rejoiced in my halting, And have been gathered together, The strikers were gathered against me, And I have not known, They have torn, and they have not ceased;
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With profane ones, mockers in feasts, Gnashing their teeth against me.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long do You behold? Keep my soul back from their desolations, My only one from young lions.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 I thank You in a great assembly, I praise You among a mighty people.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Do not let my enemies rejoice over me [with] falsehood, Those hating me without cause wink the eye.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they do not speak peace, And against the quiet of the land, They devise deceitful words,
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 And they enlarge their mouth against me, They said, “Aha, aha, our eye has seen.”
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 You have seen, O YHWH, Do not be silent, O Lord—do not be far from me,
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Stir up, and wake to my judgment, My God, and my Lord, to my plea.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Judge me according to Your righteousness, O YHWH my God, And they do not rejoice over me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 They do not say in their heart, “Aha, our desire.” They do not say, “We swallowed him up.”
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 They are ashamed and confounded together, Who are rejoicing at my evil. They put on shame and confusion, Who are magnifying themselves against me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 They sing and rejoice, who are desiring my righteousness, And they continually say, “YHWH is magnified, Who is desiring the peace of His servant.”
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tongue utters Your righteousness, All the day Your praise!
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
