< Psalms 2 >
1 Why have nations assembled tumultuously? And peoples meditate vanity?
Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
2 Kings of the earth station themselves, and princes have been united together, against YHWH, and against His Messiah:
Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
3 “Let us draw off Their cords, And cast Their thick bands from us.”
„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 He who is sitting in the heavens laughs, The Lord mocks at them.
Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
5 Then He speaks to them in His anger, and in His wrath He troubles them:
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 “And I have anointed My King, On Zion—My holy hill.”
„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
7 I declare concerning a statute: YHWH said to me, “You [are] My Son, today I have brought You forth.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Ask of Me and I give nations [as] Your inheritance, And the ends of the earth [for] Your possession.
Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
9 You rule them with a scepter of iron, You crush them as a vessel of a potter.”
Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 And now, O kings, act wisely, Be instructed, O judges of earth,
А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
11 Serve YHWH with fear, And rejoice with trembling.
Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
12 Kiss the Chosen One [[or Son]], lest He is angry, And you perish [from] the way, When His anger burns but a little, O the blessedness of all trusting in Him!
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!