Psalms 139
1 TO THE OVERSEER. A PSALM OF DAVID. YHWH, You have searched me, and know.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 You have known my sitting down, And my rising up, You have attended to my thoughts from afar.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 You have fanned my path and my lying down, And have been acquainted [with] all my ways.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 For there is not a word in my tongue, Behold, O YHWH, You have known it all!
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 You have besieged me behind and before, And You place Your hand on me.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Knowledge too wonderful for me, It has been set on high, I am not able for it.
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 To where do I go from Your Spirit? And to where do I flee from Your face?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
8 If I ascend the heavens—You [are] there, And spread out a bed in Sheol, behold, You! (Sheol h7585)
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 I take the wings of morning, I dwell in the uttermost part of the sea,
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 Also there Your hand leads me, And Your right hand holds me.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 And I say, “Surely darkness bruises me,” Then night [is] light to me.
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 Also darkness does not hide from You, And night shines as day, As [is] darkness so [is] light.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 For You have possessed my reins, You cover me in my mother’s belly.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 I confess You, because I have been fearfully distinguished. Your works [are] wonderful, And my soul is knowing [it] well.
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 My substance was not hid from You, When I was made in secret, Curiously worked in the lower part of earth.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Your eyes saw my unformed substance, And all of them are written on Your scroll, The days they were formed—And not one among them.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 And how precious Your thoughts have been to me, O God, how great has been their sum!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 I recount them! They are more than the sand, I have awoken, and I am still with You.
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Do You slay, O God, the wicked? Then, men of blood, turn aside from me!
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Who exchange You for wickedness, Your enemies [are] lifted up to vanity.
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Do I not hate, YHWH, those hating You? And grieve myself with Your withstanders?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 I have hated them [with] perfect hatred, They have become enemies to me.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Search me, O God, and know my heart, Try me, and know my thoughts,
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 And see if a grievous way be in me, And lead me in a perpetual way!
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
