< Psalms 129 >
1 A SONG OF THE ASCENTS. Often they distressed me from my youth, Pray, let Israel say:
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 Often they distressed me from my youth, Yet they have not prevailed over me.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Plowers have plowed over my back, They have made their furrows long.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 YHWH [is] righteous, He has cut apart cords of the wicked.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 All hating Zion [are] confounded and turn backward.
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 They are as grass of the roofs, That withers before it was drawn out,
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 That has not filled the hand of a reaper, And the bosom of a binder of sheaves.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 And the passers by have not said, “The blessing of YHWH [is] on you, We blessed you in the Name of YHWH!”
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»