Psalms 104
1 Bless, O my soul, YHWH! YHWH, my God, You have been very great, You have put on splendor and majesty.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 Covering Himself [with] light as a garment, Stretching out the heavens as a curtain,
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 Who is laying the beam of His upper chambers in the waters, Who is making thick clouds His chariot, Who is walking on wings of wind,
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 Making His messengers—the winds, His ministers—the flaming fire.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 He has founded earth on its bases, It is not moved for all time and forever.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 The abyss! You have covered it as with clothing, Waters stand above hills.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 They flee from Your rebuke, They hurry away from the voice of Your thunder.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 They go up hills—they go down valleys, To a place You have founded for them.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 You have set a border, they do not pass over, They do not turn back to cover the earth.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 He is sending forth fountains in valleys, They go on between hills.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 They water every beast of the field, Wild donkeys break their thirst.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 The bird of the heavens dwells by them, From between the branches They give forth the voice.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 Watering hills from His upper chambers, The earth is satisfied from the fruit of Your works.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Causing grass to spring up for livestock, And herb for the service of man, To bring forth bread from the earth,
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 And wine—it makes the heart of man glad, To cause the face to shine from oil, And bread—it supports the heart of man.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 The trees of YHWH [are] satisfied, Cedars of Lebanon that He has planted,
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Where birds make nests, The stork—the firs [are] her house.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 The high hills [are] for wild goats, rocks [are] a refuge for hyraxes,
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 He made the moon for seasons, The sun has known his place of entrance.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 You set darkness, and it is night, Every beast of the forest creeps in it.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 The young lions are roaring for prey, And to seek their food from God.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 The sun rises, they are gathered, And they crouch in their dens.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Man goes forth to his work, And to his service—until evening.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 How many have been Your works, O YHWH, You have made all of them in wisdom, The earth is full of your possessions.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 This, the sea, great and broad of sides, There [are] moving things—innumerable, Living creatures—small with great.
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 There ships go—[and] leviathan, That You have formed to play in it.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 All of them look to You, To give their food in its season.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 You give to them—they gather, You open Your hand—they [are] satisfied [with] good.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 You hide Your face—they are troubled, You gather their spirit—they expire, And they return to their dust.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 You send out Your Spirit, they are created, And You renew the face of the ground.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 The glory of YHWH is for all time, YHWH rejoices in His works,
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Who is looking to earth, and it trembles, He comes against hills, and they smoke.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 I sing to YHWH during my life, I sing praise to my God while I exist.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 My meditation on Him is sweet, I rejoice in YHWH.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Sinners are consumed from the earth, And the wicked are no more. Bless, O my soul, YHWH. Praise YAH!
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
