Psalms 102
1 A PRAYER OF THE AFFLICTED WHEN HE IS FEEBLE, AND POURS OUT HIS COMPLAINT BEFORE YHWH. O YHWH, hear my prayer, indeed, my cry comes to You.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Do not hide Your face from me, In a day of my adversity, Incline Your ear to me, In the day I call, hurry, answer me.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 For my days have been consumed in smoke, And my bones have burned as a firebrand.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Struck as the herb, and withered, is my heart, For I have forgotten to eat my bread.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 From the voice of my sighing My bone has cleaved to my flesh.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 I have been like to a pelican of the wilderness, I have been as an owl of the dry places.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 I have watched, and I am As a bird alone on the roof.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 All the day my enemies reproached me, Those mad at me have sworn against me.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Because I have eaten ashes as bread, And have mingled my drink with weeping,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 From Your indignation and Your wrath, For You have lifted me up, And cast me down.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 My days [are] stretched out as a shadow, And I am withered as the herb.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 And You, O YHWH, abide for all time, And Your memorial from generation to generation.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 You rise—You pity Zion, For the time to favor her, For the appointed time has come.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 For Your servants have been pleased with her stones, And they favor her dust.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 And nations fear the Name of YHWH, And all kings of the earth Your glory,
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 For YHWH has built Zion, He has been seen in His glory,
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 He turned to the prayer of the destitute, And He has not despised their prayer.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 This is written for a later generation, And the people created praise YAH.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 For He has looked From the high place of His sanctuary. YHWH looked attentively from the heavens to earth,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 To hear the groan of the prisoner, To loose sons of death,
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 To declare in Zion the Name of YHWH, And His praise in Jerusalem,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 In the peoples being gathered together, And the kingdoms—to serve YHWH.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 He has humbled my power in the way, He has shortened my days.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 I say, “My God, do not take me up in the midst of my days,” Your years [are] through all generations.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 You founded the earth before time, And the heavens [are] the work of Your hands.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 They perish, and You remain, And all of them become old as a garment, You change them as clothing, And they are changed.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 And You [are] the same, and Your years are not finished.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 The sons of Your servants continue, And their seed is established before You!
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
