Proverbs 9
1 Wisdom has built her house, She has hewn out her pillars—seven.
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 She has slaughtered her slaughter, She has mingled her wine, Indeed, she has arranged her table.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 She has sent forth her girls, She cries on the tops of the high places of the city:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 “Who [is] simple? Let him turn aside here.” Whoever lacks heart: she has said to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 “Come, eat of my bread, And drink of the wine I have mingled.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Forsake the simple and live, And be blessed in the way of understanding.”
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 The instructor of a scorner Is receiving for it—shame, And a reprover of the wicked—his blemish.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Do not reprove a scorner, lest he hate you, Give reproof to the wise, and he loves you.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Give to the wise, and he is wiser still, Make known to the righteous, And he increases learning.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 The commencement of wisdom [is] the fear of YHWH, And a knowledge of the Holy Ones [is] understanding.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 For by me your days multiply, And years of life are added to you.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 If you have been wise, you have been wise for yourself, And you have scorned—you bear [it] alone.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 A foolish woman [is] noisy, Simple, and has not known what.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 And she has sat at the opening of her house, On a throne—the high places of the city,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 To call to those passing by the way, Who are going straight [on] their paths.
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 “Who [is] simple? Let him turn aside here.” And whoever lacks heart—she said to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 “Stolen waters are sweet, And hidden bread is pleasant.”
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
