Proverbs 5
1 My son! Give attention to my wisdom, Incline your ear to my understanding,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 To observe thoughtfulness, And your lips keep knowledge.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 For the lips of a strange woman drop honey, And her mouth [is] smoother than oil,
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 And her latter end [is] bitter as wormwood, Sharp as a sword [with] mouths.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 The path of life—lest you ponder, Her paths have moved—you do not know.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 And now, you sons, listen to me, And do not turn from sayings of my mouth.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Keep your way far from off her, And do not come near to the opening of her house,
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Lest you give your splendor to others, And your years to the fierce,
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Lest strangers be filled [with] your power, And your labors in the house of a stranger,
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 And you have howled in your latter end, In the consumption of your flesh and your food,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 And have said, “How I have hated instruction, And my heart has despised reproof,
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 And I have not listened to the voice of my teachers, And have not inclined my ear to my teachers.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 As a little thing I have been all evil, In the midst of an assembly and a congregation.”
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Drink waters out of your own cistern, Even flowing ones out of your own well.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Let your fountains be scattered abroad, In broad places streams of waters.
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Let them be to you for yourself, And not to strangers with you.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Let your fountain be blessed, And rejoice because of the wife of your youth,
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 A doe of loves, and a roe of grace! Let her loves satisfy you at all times, Magnify yourself in her love continually.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 And why do you magnify yourself, My son, with a stranger? And embrace the bosom of a strange woman?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 For the ways of each are before the eyes of YHWH, And He is pondering all his paths.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 His own iniquities capture the wicked, And he is holden with the ropes of his sin.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 He dies without instruction, And magnifies himself in the abundance of his folly!
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
