Proverbs 31
1 Words of Lemuel, a king, a declaration that his mother taught him:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 “What, my son? And what, son of my womb? And what, son of my vows?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Do not give your strength to women, And your ways to wiping away of kings.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 [It is] not for kings, O Lemuel, Not for kings, to drink wine, And for princes—a desire of strong drink.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Lest he drink, and forget the decree, And change the judgment of any of the sons of affliction.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Give strong drink to the perishing, And wine to the bitter in soul,
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 He drinks, and forgets his poverty, And he does not remember his misery again.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Open your mouth for the mute, For the right of all sons of change.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Open your mouth, judge righteously, Both the cause of the poor and needy!”
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 [ALEPH-BET] A woman of worth who finds? Indeed, her price [is] far above rubies.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 The heart of her husband has trusted in her, And he does not lack spoil.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 She has done him good, and not evil, All [the] days of her life.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 She has sought wool and flax, And with delight she works [with] her hands.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 She has been as ships of the merchant, She brings in her bread from afar.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Indeed, she rises while yet night, And gives food to her household, And a portion to her girls.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 She has considered a field, and takes it, She has planted a vineyard from the fruit of her hands.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 She has girded her loins with might, And strengthens her arms.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 She has perceived when her merchandise [is] good, Her lamp is not extinguished in the night.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 She has sent forth her hands on a spindle, And her hands have held a distaff.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 She has spread forth her hand to the poor, Indeed, she sent forth her hands to the needy.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 She is not afraid of her household from snow, For all her household are clothed [with] scarlet.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 She has made ornamental coverings for herself, Silk and purple [are] her clothing.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Her husband is known in the gates, In his sitting with [the] elderly of [the] land.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 She has made linen garments, and sells, And she has given a girdle to the merchant.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Strength and honor [are] her clothing, And she rejoices at a latter day.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 She has opened her mouth in wisdom, And the law of kindness [is] on her tongue.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 She [is] watching the ways of her household, And she does not eat bread of sloth.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Her sons have risen up, and pronounce her blessed, Her husband, and he praises her,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “The daughters who have done worthily [are] many, You have gone up above them all.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Favor [is] deceitful, and beauty [is] vain, A woman fearing YHWH, she may boast herself.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Give to her of the fruit of her hands, And her works praise her in the gates!
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
