Proverbs 16
1 Arrangements of the heart [are] of man, An answer of the tongue from YHWH.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 All the ways of a man are pure in his own eyes, And YHWH is pondering the spirits.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Roll your works to YHWH, And your purposes are established,
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 YHWH has worked all things for Himself, And also the wicked—for a day of evil.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Every proud one of heart [is] an abomination to YHWH, Hand to hand—he is not acquitted.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Iniquity is pardoned in kindness and truth, And in the fear of YHWH Turn aside from evil.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 When a man’s ways please YHWH, even his enemies, He causes to be at peace with him.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Better [is] a little with righteousness, Than abundance of increase without justice.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 The heart of man devises his way, And YHWH establishes his step.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 An oath [is] on the lips of a king, In judgment his mouth does not trespass.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 A just beam and balances [are] YHWH’s, All the stones of the bag [are] His work.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Doing wickedness [is] an abomination to kings, For a throne is established by righteousness.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Righteous lips [are] the delight of kings, And he loves whoever is speaking uprightly,
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 The fury of a king [is] messengers of death, And a wise man pacifies it.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 In the light of a king’s face [is] life, And his goodwill [is] as a cloud of the spring rain.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 To get wisdom—how much better than gold, And to get understanding—to be chosen [more] than silver!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 A highway of the upright [is] to turn from evil, Whoever is preserving his soul is watching his way.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Pride [is] before destruction, And before stumbling—a haughty spirit.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Better is humility of spirit with the poor, Than to apportion spoil with the proud.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 The wise in any matter finds good, And whoever is trusting in YHWH, O his blessedness.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 For the wise in heart is called intelligent, And sweetness of lips increases learning.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Understanding [is] a fountain of life to its possessors, The instruction of fools is folly.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 The heart of the wise causes his mouth to act wisely, And he increases learning by his lips,
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Sayings of pleasantness [are] a honeycomb, Sweet to the soul, and healing to the bone.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 There is a way right before a man, And its latter end—ways of death.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 A laboring man has labored for himself, For his mouth has caused [him] to bend over it.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 A worthless man is preparing evil, And on his lips [is] as a burning fire.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 A contrary man sends forth contention, A tale-bearer is separating a familiar friend.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 A violent man entices his neighbor, And causes him to go in a way [that is] not good.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Consulting his eyes to devise contrary things, Moving his lips he has accomplished evil.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Grey hairs [are] a crown of beauty, It is found in the way of righteousness.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Better [is] the [one] slow to anger than the mighty, And the ruler over his spirit than he who is taking a city.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 The lot is cast into the center, And all its judgment [is] from YHWH!
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
