Philippians 3
1 As to the rest, my brothers, rejoice in the LORD; indeed, [it] is not tiresome to me to write to you the same things, and for you [is] sure.
Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
2 Look out for the dogs! Look out for the evil-workers! Look out for the mutilation!
Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!
3 For we are the circumcision, who are serving God by the Spirit, and glorying in Christ Jesus, and having no trust in flesh,
Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
4 though I also have [cause of] trust in flesh. If any other one thinks to have trust in flesh, I more:
хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —
5 circumcision on the eighth day! Of the race of Israel! Of the tribe of Benjamin! A Hebrew of Hebrews! According to law—a Pharisee!
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
6 According to zeal—persecuting the Assembly! According to righteousness that is in law—becoming blameless!
Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.
7 But what things were gains to me, these I have counted loss, because of the Christ;
Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.
8 yes, indeed, and I count all things to be loss, because of the excellence of the knowledge of Christ Jesus my Lord, because of whom I suffered loss of all things, and count them to be refuse, that I may gain Christ, and be found in Him,
Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
9 not having my righteousness, which [is] of law, but that which [is] through faith from Christ—the righteousness that is of God by faith,
щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
10 to know Him, and the power of His resurrection, and the fellowship of His sufferings, being conformed to His death,
щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,
11 if anyhow I may attain to the resurrection of the dead.
аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.
12 Not that I already obtained, or have already been perfected, but I pursue, if I also may lay hold of that for which I was also laid hold of by Christ Jesus;
Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
13 brothers, I do not reckon myself to have laid hold [of it], but one thing [I do]—indeed forgetting the things behind, and stretching forth to the things before—
Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
14 I pursue to the mark for the prize of the high calling of God in Christ Jesus.
я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.
15 As many, therefore, as [are] perfect—let us think this, and if [in] anything you think otherwise, this also will God reveal to you,
Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
16 but to what we have attained—walk by the same rule, think the same thing;
Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
17 together become my followers, brothers, and observe those thus walking, according as you have us—a pattern;
Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.
18 for many walk of whom I told you [about] many times—and now also weeping tell—[they are] the enemies of the Cross of the Christ,
Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.
19 whose end [is] destruction, whose god [is] the belly, and whose glory [is] in their shame, who are minding the things on earth.
Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!
20 For our citizenship is in the heavens, from where we also await a Savior—the Lord Jesus Christ—
Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,
21 who will transform the body of our humiliation to its becoming conformed to the body of His glory, according to the working of His power, even to subject all things to Himself.
Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
