Matthew 9
1 And having gone into the boat, He passed over, and came to His own city,
І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
2 and behold, they were bringing to Him a paralytic, laid on a bed, and Jesus having seen their faith, said to the paralytic, “Take courage, child, your sins have been forgiven.”
І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
3 And behold, certain of the scribes said within themselves, “This One speaks evil.”
І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
4 And Jesus, having known their thoughts, said, “Why think evil in your hearts?
Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
5 For which is easier? To say, Your sins are forgiven; or to say, Rise and walk?
Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
6 But that you may know that the Son of Man has power on the earth to forgive sins—(then He says to the paralytic)—Having risen, take up your bed, and go to your house.”
Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
7 And he, having risen, went to his house,
Той устав і пішов у свій дім.
8 and the multitudes having seen, wondered, and glorified God, who gave such power to men.
А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
9 And Jesus passing on from there saw a man sitting at the tax office named Matthew, and says to him, “Follow Me,” and he, having risen, followed Him.
А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
10 And it came to pass, He reclining in the house, that behold, many tax collectors and sinners having come, were dining with Jesus and His disciples,
І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
11 and the Pharisees having seen, said to His disciples, “Why does your teacher eat with the tax collectors and sinners?”
Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
12 And Jesus having heard, said to them, “They who are whole have no need of a physician, but they who are ill;
А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
13 but having gone, learn what [this] is: Kindness I will, and not sacrifice; for I did not come to call righteous men, but sinners.”
Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
14 Then the disciples of John come to Him, saying, “Why do we and the Pharisees fast much, and Your disciples do not fast?”
Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
15 And Jesus said to them, “Can the sons of the bride-chamber mourn, so long as the bridegroom is with them? But days will come when the bridegroom may be taken from them, and then they will fast.
Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
16 And no one puts a patch of undressed cloth on an old garment, for its filling up takes from the garment, and a worse split is made.
До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
17 Nor do they put new wine into old skins, and if not—the skins burst, and the wine runs out, and the skins are destroyed, but they put new wine into new skins, and both are preserved together.”
І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
18 While He is speaking these things to them, behold, a ruler having come, was prostrating to Him, saying that “My daughter just now died, but having come, lay Your hand on her, and she will live.”
Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
19 And Jesus having risen, followed him, also His disciples,
I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
20 and behold, a woman having a flow of blood [for] twelve years, having come to Him behind, touched the fringe of His garments,
І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
21 for she said within herself, “If only I may touch His garment, I will be saved.”
Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
22 And Jesus having turned, and having seen her, said, “Take courage, daughter, your faith has saved you,” and the woman was saved from that hour.
Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
23 And Jesus having come into the house of the ruler, and having seen the pipers and the multitude making tumult,
А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
24 He says to them, “Withdraw, for the girl did not die, but sleeps,” and they were deriding Him;
то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
25 but when the multitude was put forth, having gone in, He took hold of her hand, and the girl arose,
А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
26 and the fame of this went forth to all the land.
І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
27 And Jesus passing on from there, two blind men followed Him, calling and saying, “Deal kindly with us, Son of David!”
Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
28 And He having come into the house, the blind men came to Him, and Jesus says to them, “Do you believe that I am able to do this?” They say to Him, “Yes, Lord.”
І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
29 Then He touched their eyes, saying, “According to your faith let it be to you,”
Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
30 and their eyes were opened, and Jesus strictly charged them, saying, “See, let no one know”;
І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
31 but they, having gone forth, spread His fame in all that land.
А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
32 And as they are coming forth, behold, they brought to Him a man mute, a demoniac,
Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
33 and the demon having been cast out, the mute spoke, and the multitude wondered, saying that “It was never so seen in Israel,”
І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
34 but the Pharisees said, “By the ruler of the demons He casts out the demons.”
Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
35 And Jesus was going up and down all the cities and the villages, teaching in their synagogues, and proclaiming the good news of the kingdom, and healing every disease and every sickness among the people.
І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
36 And having seen the multitudes, He was moved with compassion for them, that they were faint and cast aside, as sheep not having a shepherd;
А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
37 then He says to His disciples, “The harvest indeed [is] abundant, but the workmen few;
Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
38 therefore implore the Lord of the harvest that He may put forth workmen to His harvest.”
тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
