Mark 9
1 And He said to them, “Truly I say to you that there are certain of those standing here, who may not taste of death until they see the Kingdom of God having come in power.”
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
2 And after six days Jesus takes Peter, and James, and John, and brings them up to a high mountain by themselves, alone, and He was transfigured before them,
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
3 and His garments became glittering, exceedingly white, as snow, so as a launderer on the earth is not able to whiten [them].
І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
4 And there appeared to them Elijah with Moses, and they were talking with Jesus.
І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
5 And Peter answering says to Jesus, “Rabbi, it is good to us to be here; and we may make three shelters, for You one, and for Moses one, and for Elijah one”:
І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
6 for he was not knowing what he might say, for they were greatly afraid.
Не знав бо, що казати: були бо полякані.
7 And there came a cloud overshadowing them, and there came a voice out of the cloud, saying, “This is My Son, the Beloved, hear Him”;
І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
8 and suddenly, having looked around, they saw no one anymore, but Jesus only with themselves.
І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
9 And as they are coming down from the mountain, He charged them that they may declare to no one the things that they saw, except when the Son of Man may rise out of the dead;
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
10 and the thing they kept to themselves, questioning together what the rising out of the dead is.
І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
11 And they were questioning Him, saying that the scribes say that Elijah must come first.
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
12 And He answering said to them, “Elijah indeed, having come first, restores all things; and how has it been written concerning the Son of Man, that He may suffer many things, and be set at nothing?
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13 But I say to you that also Elijah has come, and they did to him what they willed, as it has been written of him.”
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
14 And having come to the disciples, He saw a great multitude around them, and scribes questioning with them,
І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15 and immediately, all the multitude having seen Him, were amazed, and running near, were greeting Him.
І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16 And He questioned the scribes, “What do you dispute with them?”
І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17 And one out of the multitude answering said, “Teacher, I brought my son to You, having a mute spirit;
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18 and wherever it seizes him, it tears him, and he foams, and gnashes his teeth, and pines away; and I spoke to Your disciples that they may cast it out, and they were not able.”
І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19 And He answering him, said, “O generation unbelieving, until when will I be with you? Until when will I suffer you? Bring him to Me”;
Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
20 and they brought him to Him, and he having seen Him, immediately the spirit convulsed him, and he, having fallen on the earth, was wallowing—foaming.
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21 And He questioned his father, “How much time is it since this came to him?” And he said, “From childhood,
І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22 and many times it also cast him into fire, and into water, that it might destroy him; but if You are able to do anything, help us, having compassion on us.”
І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23 And Jesus said to him, “If you are able to believe! All things are possible to the one that is believing”;
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
24 and immediately the father of the child, having cried out with tears, said, “I believe, Lord; be helping my unbelief.”
І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25 Jesus having seen that a multitude runs together, rebuked the unclean spirit, saying to it, “Spirit—mute and deaf—I charge you, come forth out of him, and you may no longer enter into him”;
Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
26 and having cried, and convulsed him much, it came forth, and he became as dead, so that many said that he was dead,
І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27 but Jesus, having taken him by the hand, lifted him up, and he arose.
Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28 And He having come into the house, His disciples were questioning Him by Himself, “Why were we not able to cast it forth?”
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
29 And He said to them, “This kind is able to come forth with nothing except with prayer and fasting.”
І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30 And having gone forth there, they were passing through Galilee, and He did not wish that any may know,
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
31 for He was teaching His disciples, and He said to them, “The Son of Man is being delivered into the hands of men, and they will kill Him, and having been killed, the third day He will rise,”
Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32 but they were not understanding the saying, and they were afraid to question Him.
Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33 And He came to Capernaum, and being in the house, He was questioning them, “What were you reasoning in the way among yourselves?”
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34 And they were silent, for they reasoned with one another in the way who is greater;
Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35 and having sat down He called the Twelve, and He says to them, “If any wills to be first, he will be last of all, and minister of all.”
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
36 And having taken a child, He set him in the midst of them, and having taken him in His arms, said to them,
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
37 “Whoever may receive one of such children in My Name, receives Me, and whoever may receive Me, does not receive Me, but Him who sent Me.”
Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
38 And John answered Him, saying, “Teacher, we saw a certain one casting out demons in Your Name, who does not follow us, and we forbade him, because he does not follow us.”
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
39 And Jesus said, “Do not forbid him, for there is no one who will do a mighty work in My Name, and will be readily able to speak evil of Me:
Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
40 for he who is not against us is for us;
Хто бо не проти вас, той за вас.
41 for whoever may give you to drink a cup of water in My Name, because you are Christ’s, truly I say to you, he may not lose his reward;
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
42 and whoever may cause to stumble one of the little ones believing in Me, better is it for him if a millstone is hanged around his neck, and he has been cast into the sea.
Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
43 And if your hand may cause you to stumble, cut it off; it is better for you to enter into life maimed, than having the two hands, to go away into Gehenna, into the fire—the unquenchable— (Geenna g1067)
І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
44 [[where their worm is not dying, and the fire is not being quenched.]]
де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 And if your foot may cause you to stumble, cut it off; it is better for you to enter into life lame, than having the two feet to be cast into Gehenna, into the fire—the unquenchable— (Geenna g1067)
І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
46 [[where their worm is not dying, and the fire is not being quenched.]]
де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 And if your eye may cause you to stumble, cast it out; it is better for you to enter into the Kingdom of God one-eyed, than having two eyes, to be cast into the Gehenna of fire— (Geenna g1067)
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
48 where their worm is not dying, and the fire is not being quenched;
де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
49 for everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be salted with salt.
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
50 The salt [is] good, but if the salt may become saltless, in what will you season [it]? Have in yourselves salt, and have peace in one another.”
Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
