Mark 9
1 And He said to them, “Truly I say to you that there are certain of those standing here, who may not taste of death until they see the Kingdom of God having come in power.”
І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».
2 And after six days Jesus takes Peter, and James, and John, and brings them up to a high mountain by themselves, alone, and He was transfigured before them,
Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними:
3 and His garments became glittering, exceedingly white, as snow, so as a launderer on the earth is not able to whiten [them].
Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити.
4 And there appeared to them Elijah with Moses, and they were talking with Jesus.
І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.
5 And Peter answering says to Jesus, “Rabbi, it is good to us to be here; and we may make three shelters, for You one, and for Moses one, and for Elijah one”:
Петро сказав Ісусові: «Равві, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
6 for he was not knowing what he might say, for they were greatly afraid.
Бо не знав, що сказати, такі налякані були.
7 And there came a cloud overshadowing them, and there came a voice out of the cloud, saying, “This is My Son, the Beloved, hear Him”;
Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»
8 and suddenly, having looked around, they saw no one anymore, but Jesus only with themselves.
І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
9 And as they are coming down from the mountain, He charged them that they may declare to no one the things that they saw, except when the Son of Man may rise out of the dead;
Коли вони сходили з гори, [Ісус] наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 and the thing they kept to themselves, questioning together what the rising out of the dead is.
Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.
11 And they were questioning Him, saying that the scribes say that Elijah must come first.
Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
12 And He answering said to them, “Elijah indeed, having come first, restores all things; and how has it been written concerning the Son of Man, that He may suffer many things, and be set at nothing?
[Ісус] відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим.
13 But I say to you that also Elijah has come, and they did to him what they willed, as it has been written of him.”
Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.
14 And having come to the disciples, He saw a great multitude around them, and scribes questioning with them,
Повернувшись до [інших] учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними.
15 and immediately, all the multitude having seen Him, were amazed, and running near, were greeting Him.
Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його.
16 And He questioned the scribes, “What do you dispute with them?”
Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними?
17 And one out of the multitude answering said, “Teacher, I brought my son to You, having a mute spirit;
Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти.
18 and wherever it seizes him, it tears him, and he foams, and gnashes his teeth, and pines away; and I spoke to Your disciples that they may cast it out, and they were not able.”
Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
19 And He answering him, said, “O generation unbelieving, until when will I be with you? Until when will I suffer you? Bring him to Me”;
[Ісус] у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене!
20 and they brought him to Him, and he having seen Him, immediately the spirit convulsed him, and he, having fallen on the earth, was wallowing—foaming.
І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.
21 And He questioned his father, “How much time is it since this came to him?” And he said, “From childhood,
Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства.
22 and many times it also cast him into fire, and into water, that it might destroy him; but if You are able to do anything, help us, having compassion on us.”
Часто [дух] кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.
23 And Jesus said to him, “If you are able to believe! All things are possible to the one that is believing”;
Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує!
24 and immediately the father of the child, having cried out with tears, said, “I believe, Lord; be helping my unbelief.”
Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству.
25 Jesus having seen that a multitude runs together, rebuked the unclean spirit, saying to it, “Spirit—mute and deaf—I charge you, come forth out of him, and you may no longer enter into him”;
Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»
26 and having cried, and convulsed him much, it came forth, and he became as dead, so that many said that he was dead,
Скрикнувши, [дух] сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.
27 but Jesus, having taken him by the hand, lifted him up, and he arose.
Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.
28 And He having come into the house, His disciples were questioning Him by Himself, “Why were we not able to cast it forth?”
Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона?
29 And He said to them, “This kind is able to come forth with nothing except with prayer and fasting.”
Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.
30 And having gone forth there, they were passing through Galilee, and He did not wish that any may know,
Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. [Ісус] не хотів, щоб хтось дізнався про це,
31 for He was teaching His disciples, and He said to them, “The Son of Man is being delivered into the hands of men, and they will kill Him, and having been killed, the third day He will rise,”
бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне».
32 but they were not understanding the saying, and they were afraid to question Him.
Однак [учні] не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.
33 And He came to Capernaum, and being in the house, He was questioning them, “What were you reasoning in the way among yourselves?”
Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, [Ісус] запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі?
34 And they were silent, for they reasoned with one another in the way who is greater;
Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.
35 and having sat down He called the Twelve, and He says to them, “If any wills to be first, he will be last of all, and minister of all.”
Тоді [Ісус] присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх.
36 And having taken a child, He set him in the midst of them, and having taken him in His arms, said to them,
[Ісус] узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:
37 “Whoever may receive one of such children in My Name, receives Me, and whoever may receive Me, does not receive Me, but Him who sent Me.”
―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.
38 And John answered Him, saying, “Teacher, we saw a certain one casting out demons in Your Name, who does not follow us, and we forbade him, because he does not follow us.”
Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
39 And Jesus said, “Do not forbid him, for there is no one who will do a mighty work in My Name, and will be readily able to speak evil of Me:
Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене.
40 for he who is not against us is for us;
Той, хто не проти нас, той за нас.
41 for whoever may give you to drink a cup of water in My Name, because you are Christ’s, truly I say to you, he may not lose his reward;
Адже хто подасть вам чашу води в ім’я [Моє], бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.
42 and whoever may cause to stumble one of the little ones believing in Me, better is it for him if a millstone is hanged around his neck, and he has been cast into the sea.
Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море.
43 And if your hand may cause you to stumble, cut it off; it is better for you to enter into life maimed, than having the two hands, to go away into Gehenna, into the fire—the unquenchable— (Geenna g1067)
Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, (Geenna g1067)
44 [[where their worm is not dying, and the fire is not being quenched.]]
де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
45 And if your foot may cause you to stumble, cut it off; it is better for you to enter into life lame, than having the two feet to be cast into Gehenna, into the fire—the unquenchable— (Geenna g1067)
Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, (Geenna g1067)
46 [[where their worm is not dying, and the fire is not being quenched.]]
де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
47 And if your eye may cause you to stumble, cast it out; it is better for you to enter into the Kingdom of God one-eyed, than having two eyes, to be cast into the Gehenna of fire— (Geenna g1067)
Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну, (Geenna g1067)
48 where their worm is not dying, and the fire is not being quenched;
«де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».
49 for everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be salted with salt.
Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.
50 The salt [is] good, but if the salt may become saltless, in what will you season [it]? Have in yourselves salt, and have peace in one another.”
Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.
