Mark 10
1 And having risen from there, He comes to the coasts of Judea, through the other side of the Jordan, and again multitudes come together to Him, and as He had been accustomed, again He was teaching them.
І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
2 And the Pharisees, having come near, questioned Him if it is lawful for a husband to put away a wife, tempting Him,
І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
3 and He answering said to them, “What did Moses command you?”
А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
4 And they said, “Moses permitted to write a bill of divorce, and to put away.”
Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
5 And Jesus answering said to them, “For the stiffness of your heart he wrote you this command,
Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
6 but from the beginning of the creation God made them a male and a female;
Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
7 on this account will a man leave his father and mother, and will cleave to his wife,
Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
8 and they will be—the two—for one flesh, so that they are no longer two, but one flesh;
і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
9 what God therefore joined together, do not let man separate.”
Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
10 And in the house His disciples again questioned Him of the same thing,
А вдома про це учні знов запитали Його.
11 and He says to them, “Whoever may put away his wife, and may marry another, commits adultery against her;
І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
12 and if a woman may put away her husband, and is married to another, she commits adultery.”
І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
13 And they were bringing to Him children that He might touch them, and the disciples were rebuking those bringing them,
Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
14 and Jesus having seen, was much displeased, and He said to them, “Permit the children to come to Me, and do not forbid them, for of such is the Kingdom of God;
А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
15 truly I say to you, whoever may not receive the Kingdom of God as a child—he may not enter into it”;
Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
16 and having taken them in His arms, having put [His] hands on them, He was blessing them.
І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
17 And as He is going forth into the way, one having run and having kneeled to Him, was questioning Him, “Good Teacher, what may I do that I may inherit continuous life?” (aiōnios g166)
І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
18 And Jesus said to him, “Why do you call Me good? No one [is] good except one—God;
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
19 you have known the commands: You may not commit adultery, You may not murder, You may not steal, You may not bear false witness, You may not defraud, Honor your father and mother.”
Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
20 And he answering said to Him, “Teacher, all these I have kept from my youth.”
А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
21 And Jesus having looked on him, loved him, and said to him, “One thing you lack: go away, whatever you have—sell, and give to the poor, and you will have treasure in Heaven, and come, follow Me, having taken up the cross.”
Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
22 And he—gloomy at the word—went away sorrowing, for he was having many possessions.
А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
23 And Jesus having looked around, says to His disciples, “How hardly will they who have riches enter into the Kingdom of God!”
І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
24 And the disciples were astonished at His words, and Jesus again answering says to them, “Children, how hard it is to those trusting on riches to enter into the Kingdom of God!
І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25 It is easier for a camel to enter through the eye of the needle, than for a rich man to enter into the Kingdom of God.”
Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
26 And they were astonished beyond measure, saying to themselves, “And who is able to be saved?”
А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
27 And Jesus, having looked on them, says, “With men it is impossible, but not with God; for all things are possible with God.”
Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
28 And Peter began to say to Him, “Behold, we left all, and we followed You.”
А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 And Jesus answering said, “Truly I say to you, there is no one who left house, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or fields, for My sake, and for the good news’,
Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
31 and many first will be last, and the last first.”
І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
32 And they were in the way going up to Jerusalem, and Jesus was going before them, and they were amazed, and following they were afraid. And having again taken the Twelve, He began to tell them the things about to happen to Him:
Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
33 “Behold, we go up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered to the chief priests, and to the scribes, and they will condemn Him to death, and will deliver Him to the nations,
„Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
34 and they will mock Him, and scourge Him, and spit on Him, and kill Him, and the third day He will rise again.”
і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
35 And there come near to Him James and John, the sons of Zebedee, saying, “Teacher, we wish that whatever we may ask for ourselves, You may do for us”;
І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
36 and He said to them, “What do you wish Me to do for you?”
А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
37 And they said to Him, “Grant to us that, one on Your right hand and one on Your left, we may sit in Your glory”;
Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
38 and Jesus said to them, “You have not known what you ask; are you able to drink of the cup that I drink of, and with the immersion that I am immersed with—to be immersed?”
А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
39 And they said to Him, “We are able”; and Jesus said to them, “Of the cup indeed that I drink of, you will drink, and with the immersion that I am immersed with, you will be immersed;
Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
40 but to sit on My right and on My left is not Mine to give, but—to those for whom it has been prepared.”
А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
41 And the ten having heard, began to be much displeased at James and John,
Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
42 but Jesus having called them near, says to them, “You have known that they who are considered to rule the nations exercise lordship over them, and their great ones exercise authority on them;
А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
43 but not so will it be among you; but whoever may will to become great among you, he will be your minister,
Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
44 and whoever of you may will to become first, he will be servant of all;
А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
45 for even the Son of Man did not come to be ministered to, but to minister, and to give His life [as] a ransom for many.”
Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
46 And they come to Jericho, and as He is going forth from Jericho with His disciples and a great multitude, a son of Timaeus—Bartimaeus the blind—was sitting beside the way begging,
І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
47 and having heard that it is Jesus the Nazarene, he began to cry out, and to say, “The Son of David—Jesus! Deal kindly with me”;
І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
48 and many were rebuking him that he might keep silent, but the more abundantly he cried out, “Son of David, deal kindly with me.”
І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
49 And Jesus having stood, He commanded him to be called, and they call the blind man, saying to him, “Take courage, rise, He calls you”;
І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
50 and he, having cast away his garment, having risen, came to Jesus.
А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
51 And answering, Jesus says to him, “What do you will I may do to you?” And the blind man said to Him, “Rabboni, that I may see again”;
А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
52 and Jesus said to him, “Go, your faith has saved you”: and immediately he saw again, and was following Jesus in the way.
Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
