Luke 17
1 And He said to the disciples, “It is impossible for the stumbling blocks not to come, but woe [to him] through whom they come;
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 it is more profitable to him if a weighty millstone is put around his neck, and he has been cast into the sea, than that he may cause one of these little ones to stumble.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Take heed to yourselves, and if your brother may sin in regard to you, rebuke him, and if he may change his mind, forgive him,
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 and if seven times in the day he may sin against you, and seven times in the day may return to you, saying, I change my mind, you will forgive him.”
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 And the apostles said to the LORD, “Add to us faith”;
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 and the LORD said, “If you had faith as a grain of mustard, you would have said to this sycamine, Be uprooted, and be planted in the sea, and it would have obeyed you.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 But who is he of you—having a servant plowing or feeding—who, to him having come in out of the field, will say, Having come, recline at once?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 But will not [rather] say to him, Prepare what I may dine, and having girded yourself around, minister to me, until I eat and drink, and after these things you will eat and drink?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 Does he have favor to that servant because he did the things directed? I think not.
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 So also you, when you may have done all the things directed you, say, We are unprofitable servants, because that which we owed to do we have done.”
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 And it came to pass, in His going on to Jerusalem, that He passed through the midst of Samaria and Galilee,
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 and He entering into a certain village, there ten leprous men met Him, who stood far off,
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 and they lifted up the voice, saying, “Jesus, Master, deal kindly with us”;
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 and having seen [them], He said to them, “Having gone on, show yourselves to the priests”; and it came to pass, in their going, they were cleansed,
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 and one of them having seen that he was healed turned back, glorifying God with a loud voice,
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 and he fell on [his] face at His feet, giving thanks to Him, and he was a Samaritan.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 And Jesus answering said, “Were not the ten cleansed, and the nine—where?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 There were none found who turned back to give glory to God, except this foreigner”;
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 and He said to him, “Having risen, be going on, your faith has saved you.”
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 And having been questioned by the Pharisees when the Kingdom of God comes, He answered them and said, “The Kingdom of God does not come with observation;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 nor will they say, Behold, here; or, Behold, there; for behold, the Kingdom of God is within you.”
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 And He said to His disciples, “Days will come when you will desire to see one of the days of the Son of Man and you will not behold [it];
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 and they will say to you, Behold, here; or, Behold, there; you may not go away, nor follow;
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 for as the lightning is flashing out of one [part] under the sky [and] shines to the other [part] under the sky, so will the Son of Man also be in His day;
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 and first it is necessary for Him to suffer many things, and to be rejected by this generation.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 And as it came to pass in the days of Noah, so will it also be in the days of the Son of Man;
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 they were eating, they were drinking, they were marrying, they were given in marriage, until the day that Noah entered into the Ark, and the flood came, and destroyed all;
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 in like manner also, as it came to pass in the days of Lot; they were eating, they were drinking, they were buying, they were selling, they were planting, they were building;
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 and on the day Lot went forth from Sodom, He rained fire and brimstone from the sky, and destroyed all.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 According to these things it will be, in the day the Son of Man is revealed;
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 in that day, he who will be on the housetop, and his vessels in the house, do not let him come down to take them away; and he in the field, in like manner, do not let him turn backward;
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 remember the wife of Lot.
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Whoever may seek to save his life, will lose it; and whoever may lose it, will preserve it.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 I say to you, in that night there will be two [men] on one bed: one will be taken, and the other will be left;
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 two [women] will be grinding at the same place together: one will be taken, and the other will be left;
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
36 [[two [men] will be in the field: one will be taken, and the other left.”]]
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 And they answering say to Him, “Where, Lord?” And He said to them, “Where the body [is], there the eagles will be gathered together.”
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
