Luke 14
1 And it came to pass, on His going into the house of a certain one of the chiefs of the Pharisees, on a Sabbath, to eat bread, that they were watching Him,
Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
2 and behold, there was a certain dropsical man before Him;
І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
3 and Jesus answering spoke to the lawyers and Pharisees, saying, “Is it lawful to heal on the Sabbath?”
Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
4 And they were silent, and having taken hold of [him], He healed him, and let [him] go;
Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
5 and answering them He said, “Of which of you will a donkey or ox fall into a pit, and he will not immediately draw it up on the Sabbath day?”
До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
6 And they were not able to answer Him again to these things.
Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
7 And He spoke an allegory to those called, marking how they were choosing out the first couches, saying to them,
Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
8 “When you may be called by anyone to wedding feasts, you may not recline on the first couch, lest [one] more honorable than you may have been called by him,
«Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
9 and he who called you and him having come will say to you, Give to this one [your] place, and then you may begin to occupy the last place with shame.
Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
10 But when you may be called, having gone on, recline in the last place, that when he who called you may come, he may say to you, Friend, come up higher; then you will have glory before those dining with you;
Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
11 because everyone who is exalting himself will be humbled, and he who is humbling himself will be exalted.”
Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
12 And He also said to him who called Him, “When you may make an early meal or a dinner, do not be calling your friends, nor your brothers, nor your relatives, nor rich neighbors, lest they may also call you again, and a repayment may come to you;
Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
13 but when you may make a feast, be calling poor, maimed, lame, blind,
Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
14 and you will be blessed, because they have nothing to repay you, for it will be repaid to you in the resurrection of the righteous.”
І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
15 And one of those dining with Him, having heard these things, said to Him, “Blessed [is] he who will eat bread in the Kingdom of God”;
Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
16 and He said to him, “A certain man made a great dinner, and called many,
Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
17 and he sent his servant at the hour of the dinner to say to those having been called, Be coming, because now all things are ready.
Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
18 And all began with one [voice] to excuse themselves. The first said to him, I bought a field, and I have need to go forth and see it; I beg of you, have me excused.
Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
19 And another said, I bought five yoke of oxen, and I go on to prove them; I beg of you, have me excused.
Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
20 And another said, I married a wife, and because of this I am not able to come.
Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
21 And that servant having come, told these things to his lord, then the master of the house, having been angry, said to his servant, Go forth quickly into the broad places and lanes of the city, and the poor, and maimed, and lame, and blind, bring in here.
Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
22 And the servant said, Lord, it has been done as you commanded, and still there is room.
І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
23 And the lord said to the servant, Go forth into the ways and hedges, and constrain to come in, that my house may be filled;
Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
24 for I say to you that none of those men who have been called will taste of my dinner.”
Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
25 And there were going on with Him great multitudes, and having turned, He said to them,
Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
26 “If anyone comes to Me, and does not hate his own father, and mother, and wife, and children, and brothers, and sisters, and yet even his own life, he is not able to be My disciple;
«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
27 and whoever does not carry his cross, and come after Me, is not able to be My disciple.
Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
28 For who of you, willing to build a tower, does not first, having sat down, count the expense, whether he has the things for completing?
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
29 Lest that he having laid a foundation, and not being able to finish, all who are beholding may begin to mock him,
Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
30 saying, This man began to build, and was not able to finish.
кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
31 Or what king going on to engage with another king in war, does not, having sat down, first consult if he with ten thousand is able to meet him who is coming against him with twenty thousand?
Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
32 And if not so—he being yet a long way off—having sent a delegation, he asks the things for peace.
Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
33 So, then, everyone of you who does not take leave of all that he himself has, is not able to be My disciple.
Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
34 The salt [is] good, but if the salt becomes tasteless, with what will it be seasoned?
Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
35 It is neither fit for land nor for manure—they cast it outside. He who is having ears to hear—let him hear.”
Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
