Luke 10
1 And after these things, the LORD also appointed seventy others, and sent them by twos before His face, to every city and place to where He Himself was about to come,
Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 then He said to them, “The harvest [is] indeed abundant, but the workmen few; implore then the Lord of the harvest, that He may put forth workmen to His harvest.
І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Go away; behold, I send you forth as lambs in the midst of wolves;
Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4 carry no bag, no leather pouch, nor sandals; and greet no one on the way;
Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
5 and into whatever house you enter, first say, Peace to this house;
Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
6 and if indeed there may be there the son of peace, your peace will rest on it; and if not so, it will turn back on you.
І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
7 And remain in that house, eating and drinking the things they have, for worthy [is] the workman of his hire; do not go from house to house,
Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 and into whatever city you enter, and they may receive you, eat the things set before you,
А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
9 and heal the ailing in it, and say to them, The Kingdom of God has come near to you.
Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
10 And into whatever city you enter, and they may not receive you, having gone forth to its broad places, say,
А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
11 And the dust that has cleaved to us from your city, we wipe off against you, but know this, that the Kingdom of God has come near to you;
„Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
12 and I say to you that it will be more tolerable for Sodom in that day than for that city.
Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
13 Woe to you, Chorazin; woe to you, Bethsaida; for if the mighty works that were done in you had been done in Tyre and Sidon, they had converted long ago, sitting in sackcloth and ashes;
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
14 but it will be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.
Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! (Hadēs g86)
16 He who is hearing you, hears Me; and he who is putting you away, puts Me away; and he who is putting Me away, puts away Him who sent Me.”
Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
17 And the seventy turned back with joy, saying, “Lord, and the demons are being subjected to us in Your Name”;
Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 and He said to them, “I was beholding Satan having fallen as lightning from Heaven;
А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
19 behold, I give to you the authority to tread on serpents and scorpions, and on all the power of the enemy, and nothing by any means will hurt you;
Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
20 but do not rejoice in this, that the spirits are subjected to you, but rejoice rather that your names were written in the heavens.”
Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21 In that hour Jesus was glad in the Spirit and said, “I confess to You, Father, Lord of Heaven and of earth, that You hid these things from wise men and understanding, and revealed them to babies; yes, Father, because so it became good pleasure before You.
У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 All things were delivered up to Me by My Father, and no one knows who the Son is, except the Father, and who the Father is, except the Son, and he to whom the Son may resolve to reveal [Him].”
Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23 And having turned to the disciples, He said, by themselves, “Blessed the eyes that are perceiving what you perceive;
І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 for I say to you that many prophets and kings wished to see what you perceive, and did not see, and to hear what you hear, and did not hear.”
Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
25 And behold, a certain lawyer stood up, trying Him, and saying, “Teacher, what having done, will I inherit continuous life?” (aiōnios g166)
І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
26 And He said to him, “In the Law what has been written? How do you read [it]?”
[Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
27 And he answering said, “You will love the LORD your God out of all your heart, and out of all your soul, and out of all your strength, and out of all your understanding, and your neighbor as yourself.”
Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
28 And He said to him, “You answered correctly; do this, and you will live.”
[Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29 And he, willing to declare himself righteous, said to Jesus, “And who is my neighbor?”
Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 And Jesus having taken up [the word], said, “A certain man was going down from Jerusalem to Jericho, and fell among robbers, and having stripped him and inflicted blows, they went away, leaving [him] half dead.
Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
31 And by a coincidence a certain priest was going down in that way, and having seen him, he passed over on the opposite side;
Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
32 and in like manner also, a Levite, having been around the place, having come and seen, passed over on the opposite side.
Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
33 But a certain Samaritan, journeying, came along him, and having seen him, he was moved with compassion,
Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
34 and having come near, he bound up his wounds, pouring on oil and wine, and having lifted him up on his own beast, he brought him to an inn, and was careful of him;
Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
35 and on the next day, going forth, taking out two denarii, he gave to the innkeeper and said to him, Be careful of him, and whatever you may spend more, I, in my coming again, will give back to you.
Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 Who, then, of these three, seems to you to have become neighbor of him who fell among the robbers?”
Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37 And he said, “He who did the kindness with him,” then Jesus said to him, “Be going on, and you be doing in like manner.”
Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
38 And it came to pass, in their going on, that He entered into a certain village, and a certain woman, by name Martha, received Him into her house,
Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 and she also had a sister, called Mary, who also, having seated herself beside the feet of Jesus, was hearing the word,
У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 and Martha was distracted about much serving, and having stood by Him, she said, “Lord, do You not care that my sister left me alone to serve? Say then to her that she may partake along with me.”
Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 And Jesus answering said to her, “Martha, Martha, you are anxious and disquieted about many things,
Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
42 but of one thing there is need, and Mary chose the good part; that will not be taken away from her.”
але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
