Jude 1
1 Judas, a servant of Jesus Christ, and brother of James, to those called, having been loved in God [the] Father, and having been kept in Jesus Christ,
Юда, раб Ісуса Христа і брат Якова. Покликаним, улюбленим в Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом.
2 mercy and peace and love be multiplied to you!
Милосердя, мир і любов нехай вам примножаться!
3 Beloved, using all diligence to write to you concerning our common salvation, I had necessity to write to you, exhorting [you] to fight for the faith once delivered to the holy ones,
Любі, докладаючи всіх зусиль у написанні про наше спільне спасіння, я визнав за обов’язок написати вам і закликати боротися за віру, довірену святим раз і назавжди.
4 for there came in certain men stealthily, having been written beforehand to this judgment long ago, impious, perverting the grace of our God to licentiousness, and denying our only Master and Lord—Jesus Christ.
Адже прокралися деякі люди, записані ще здавна для цього вироку, безбожні, які обертають благодать нашого Бога в розпусту та зрікаються єдиного Володаря й Господа нашого Ісуса Христа.
5 Now I intend to remind you, you once having known all this, that Jesus, having saved a people out of the land of Egypt, He secondly destroyed those not having believed;
Я хочу нагадати вам, хоч ви й так вже все знаєте, що Господь, визволивши спершу народ з Єгипетської землі, пізніше знищив тих, що не повірили.
6 messengers also, those who did not keep their own principality, but left their proper dwelling, He has kept in eternal bonds under darkness until [the] judgment of [the] great day, (aïdios g126)
І ангелів, які не втримали свого початкового стану, але покинули своє житло, Він затримав у вічних кайданах під мороком для суду великого Дня. (aïdios g126)
7 as Sodom and Gomorrah, and the cities around them, in like manner to these [messengers], having given themselves to whoredom, and having gone after other flesh, have been set before [as] an example, undergoing the justice of continuous fire. (aiōnios g166)
Також Содом, Гоморра та довколишні міста, що подібно до них чинили розпусту й жадали іншого тіла, стали прикладом [для нас], зазнавши кари вічного вогню. (aiōnios g166)
8 In like manner, nevertheless, those dreaming indeed defile the flesh, and they disregard lordship, and they speak evil of glorious [ones],
Так само й ці сновиди оскверняють [своє] тіло, відкидають владу й зневажають славних.
9 yet Michael, the chief messenger, when disputing with the Devil, reasoning about the body of Moses, did not dare to bring against [him] a judgment of slander, but said, “The LORD rebuke you!”
Та навіть сам архангел Михаїл, коли дорікав дияволу й говорив про тіло Мойсея, не дозволив собі винести зневажливого осуду, але сказав: «Нехай Господь тобі докорить!»
10 But these, indeed, whatever [things] they have not known, they speak evil of; and whatever [they know], like the irrational beasts, they understand naturally—in these they are corrupted;
А ці [люди] зневажають те, чого не знають, а що знають від природи, – як ті нерозумні тварини, – то тим себе й гублять.
11 woe to them! Because they went on in the way of Cain, and they rushed to the deceit of Balaam for reward, and in the controversy of Korah they perished.
Горе їм! Адже вони пішли дорогою Каїна, заради винагороди кинулись в оману Валаама та загинули в бунті Корея.
12 These are stains at your love-feasts, feasting together with you without fear, shepherding themselves; waterless clouds, being carried away by winds; autumnal trees without fruit, having died twice, having been uprooted;
Вони – підводні рифи на ваших вечерях любові, які безсоромно бенкетують із вами, пасучи лише самих себе; [вони] – безводні хмари, гнані навколо вітрами, безплідні осінні дерева, двічі мертві та вирвані з корінням,
13 wild waves of a sea, foaming up their own shameful [deeds]; stars going astray, for whom the gloom of the darkness throughout the age has been kept. (aiōn g165)
дикі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зірки, для яких навіки зберігається морок темряви. (aiōn g165)
14 And Enoch, the seventh from Adam, also prophesied to these, saying, “Behold, the LORD has come with myriads of His holy ones,
Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось Господь гряде з міріадами Своїх святих,
15 to do judgment against all, and to convict all their impious ones, concerning all their works of impiety that they did impiously, and concerning all the harsh [words] that impious sinners spoke against Him.”
щоб учинити суд над усіма й викрити кожну душу в усіх їхніх вчинках безбожності, які вони безбожно виконували, і за всі суворі слова, які промовили проти Нього безбожні грішники».
16 These are discontented grumblers, walking according to their own lusts; and their mouth speaks swollen words, giving admiration to persons for the sake of profit;
Вони скаржники й критики, які живуть за своїми лихими бажаннями, а їхній рот говорить хвалебні слова, підлещуючись задля власної користі.
17 but you, beloved, remember the sayings spoken before by the apostles of our Lord Jesus Christ,
А ви, любі, запам’ятайте слова, сказані апостолами нашого Господа Ісуса Христа,
18 that they said to you, that in the last time there will be scoffers, following after their own lusts of impieties,
які говорили вам: «В останній час будуть насмішники, які житимуть за своїми безбожними бажаннями».
19 these are those causing divisions, natural men, not having the Spirit.
Це ті, які спричиняють поділи, [люди] плотські, які не мають Духа.
20 But you, beloved, building yourselves up on your most holy faith, praying in the Holy Spirit,
Ви ж, любі, будуйте себе найсвятішою вірою, молячись у Святому Дусі.
21 keep yourselves in the love of God, waiting for the mercy of our Lord Jesus Christ [resulting] in continuous life; (aiōnios g166)
Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа, [що веде] до вічного життя, (aiōnios g166)
22 and, indeed, show mercy to those who are doubting,
та будьте милосердними до тих, хто вагається;
23 and rescue others by snatching [them] out of fire; but show mercy to others in fear, hating even the coat having been stained from the flesh.
інших рятуйте, вириваючи з вогню; ще до інших зі страхом виявляйте милосердя, відчуваючи огиду й до сорочки, опоганеної плоттю.
24 And to Him who is able to guard you without stumbling, and to set [you] in the presence of His glory unblemished, in gladness,
А Тому, Хто може зберегти вас від падіння й поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
