John 6
1 After these things Jesus went away beyond the Sea of Galilee (of Tiberias),
Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, [яке зветься] Тиверіадським.
2 and there was following Him a great multitude, because they were seeing His signs that He was doing on the ailing;
За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
3 and Jesus went up to the mountain, and He was sitting with His disciples there,
Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
4 and the Passover was near, the celebration of the Jews.
Наближалося юдейське свято Пасхи.
5 Jesus then having lifted up [His] eyes and having seen that a great multitude comes to Him, says to Philip, “From where will we buy loaves, that these may eat?”
Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові: ―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
6 And this He said, trying him, for He Himself had known what He was about to do.
Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
7 Philip answered Him, “Two hundred denarii worth of loaves are not sufficient to them, that each of them may receive some little”;
Филип відповів: ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
8 one of His disciples—Andrew, the brother of Simon Peter—says to Him,
Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
9 “There is one little boy here who has five barley loaves and two fishes, but these—what are they to so many?”
―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
10 And Jesus said, “Make the men to sit down”; and there was much grass in the place, the men then sat down, in number, as it were, five thousand,
Ісус сказав: ―Звеліть людям сісти. У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків).
11 and Jesus took the loaves, and having given thanks He distributed [them] to the disciples, and the disciples to those reclining, in like manner, also of the little fishes as much as they wished.
Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
12 And when they were filled, He says to His disciples, “Gather together the broken pieces that are left over, that nothing may be lost”;
Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням: ―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.
13 they gathered together, therefore, and filled twelve hand-baskets with broken pieces, from the five barley loaves that were over to those having eaten.
Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
14 The men, then, having seen the sign that Jesus did, said, “This is truly the Prophet who is coming into the world”;
Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
15 Jesus, therefore, having known that they are about to come, and to seize Him by force that they may make Him king, retired again to the mountain Himself alone.
Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
16 And when evening came, His disciples went down to the sea,
Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
17 and having entered into the boat, they were going over the sea to Capernaum, and darkness had already come, and Jesus had not come to them,
й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
18 the sea also—a great wind blowing—was being raised,
Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
19 having pushed onward, therefore, about twenty-five or thirty stadia, they behold Jesus walking on the sea, and coming near to the boat, and they were afraid;
Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв, коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
20 and He says to them, “I AM; do not be afraid”;
Але Він заговорив до них: «Це Я! Не бійтеся!»
21 they were willing then to receive Him into the boat, and immediately the boat came to the land to which they were going.
Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
22 On the next day, the multitude that was standing on the other side of the sea, having seen that there was no other little boat there except one—that into which His disciples entered—and that Jesus did not go in with His disciples into the little boat, but His disciples went away alone
Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
23 (and other little boats came from Tiberias, near the place where they ate the bread, the LORD having given thanks),
[Тим часом] кілька човнів із Тиверіади припливло [та пристало] поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував [Богові].
24 when therefore the multitude saw that Jesus is not there, nor His disciples, they also entered into the boats themselves, and came to Capernaum seeking Jesus;
Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
25 and having found Him on the other side of the sea, they said to Him, “Rabbi, when have You come here?”
Коли знайшли Його на іншому березі, запитали: ―Равві, коли Ти сюди прийшов?
26 Jesus answered them and said, “Truly, truly, I say to you, you seek Me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves, and were satisfied;
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися.
27 do not work for the food that is perishing, but for the food that is remaining to continuous life, which the Son of Man will give to you, for the Father sealed Him—[even] God.” (aiōnios g166)
Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець. (aiōnios g166)
28 Therefore they said to Him, “What may we do that we may work the works of God?”
Вони запитали: ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29 Jesus answered and said to them, “This is the work of God, that you may believe in Him whom He sent.”
Ісус відповів їм: ―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.
30 Therefore they said to Him, “What sign, then, do You do, that we may see and may believe You? What do You work?
Вони запитали: ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
31 Our fathers ate the manna in the wilderness, according as it is having been written: He gave them bread out of Heaven to eat.”
Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».
32 Jesus, therefore, said to them, “Truly, truly, I say to you, Moses did not give you the bread out of Heaven, but My Father gives you the true bread out of Heaven;
Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба.
33 for the bread of God is Him coming down out of Heaven, and giving life to the world.”
Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.
34 Therefore they said to Him, “Lord, always give us this bread.”
Вони сказали: ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
35 And Jesus said to them, “I AM the bread of life; he who is coming to Me may not hunger, and he who is believing in Me may not thirst—at any time;
Ісус сказав: ―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги.
36 but I said to you that you also have seen Me, and you do not believe;
Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите.
37 all that the Father gives to Me will come to Me; and him who is coming to Me, I will never cast outside,
Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть.
38 because I have come down out of Heaven, not that I may do My will, but the will of Him who sent Me.
Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене.
39 And this is the will of the Father who sent Me, that all that He has given to Me, I may lose none of it, but may raise it up in the last day;
А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня.
40 and this is the will of Him who sent Me, that everyone who is beholding the Son, and is believing in Him, may have continuous life, and I will raise him up in the last day.” (aiōnios g166)
Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
41 The Jews, therefore, were murmuring at Him, because He said, “I AM the bread that came down out of Heaven”;
Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов із неба».
42 and they said, “Is this not Jesus, the Son of Joseph, whose father and mother we have known? How then does this One say, I have come down out of Heaven?”
Вони казали: ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: «Я прийшов із неба»?
43 Jesus answered, therefore, and said to them, “Do not murmur with one another;
Ісус сказав їм: ―Не нарікайте між собою!
44 no one is able to come to Me if the Father who sent Me may not draw him, and I will raise him up in the last day;
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня.
45 it is having been written in the Prophets: And they will all be taught of God; everyone, therefore, who heard from the Father, and learned, comes to Me;
У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом». Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене.
46 not that anyone has seen the Father, except He who is from God, He has seen the Father.
Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця.
Істинно кажу вам: хто вірить [у Мене], той має життя вічне. (aiōnios g166)
48 I AM the bread of life;
Я – хліб життя!
49 your fathers ate the manna in the wilderness and they died;
Ваші батьки їли манну в пустелі й померли.
50 this is the bread that is coming down out of Heaven, that anyone may eat of it, and not die.
Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер.
51 I AM the living bread that came down out of Heaven; if anyone may eat of this bread he will live—throughout the age; and the bread also that I will give is My flesh, that I will give for the life of the world.” (aiōn g165)
Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу. (aiōn g165)
52 The Jews, therefore, were striving with one another, saying, “How is this One able to give us [His] flesh to eat?”
Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
53 Jesus, therefore, said to them, “Truly, truly, I say to you, if you may not eat the flesh of the Son of Man, and may not drink His blood, you have no life in yourselves;
Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя [вічного] в собі.
54 he who is eating My flesh, and is drinking My blood, has continuous life, and I will raise him up in the last day; (aiōnios g166)
Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
55 for My flesh is truly food, and My blood is truly drink;
Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій.
56 he who is eating My flesh, and is drinking My blood, remains in Me, and I in him.
Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, перебуває в Мені, і Я [перебуваю] в ньому.
57 According as the living Father sent Me, and I live because of the Father, he also who is eating Me, even that one will live because of Me;
Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене.
58 this is the bread that came down out of Heaven; not as your fathers ate the manna, and died; he who is eating this bread will live—throughout the age.” (aiōn g165)
Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно. (aiōn g165)
59 He said these things in a synagogue, teaching in Capernaum;
[Ісус] сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
60 many, therefore, of His disciples having heard, said, “This word is hard; who is able to hear it?”
Чимало Його учнів, почувши це, сказали: ―Ці слова важкі для [сприйняття]. Хто може їх слухати?
61 And Jesus having known in Himself that His disciples are murmuring about this, said to them, “Does this stumble you?
Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: ―Це вас ображає?
62 If then you may behold the Son of Man going up where He was before?
А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
63 It is the Spirit that is giving life; the flesh does not profit anything; the sayings that I speak to you are spirit, and they are life;
Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя.
64 but there are certain of you who do not believe”; for Jesus had known from the beginning who they are who are not believing, and who is he who will deliver Him up,
Але між вами є деякі, що не вірять. (Ісус [казав так, ] бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
65 and He said, “Because of this I have said to you, No one is able to come to Me if it may not have been given him from My Father.”
Він продовжив: ―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.
66 From this [time] many of His disciples went away backward, and were no longer walking with Him,
Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
67 Jesus, therefore, said to the Twelve, “Do you also wish to go away?”
Тоді Ісус запитав дванадцятьох: ―Ви не бажаєте піти?
68 Simon Peter, therefore, answered Him, “Lord, to whom will we go? You have sayings of continuous life; (aiōnios g166)
Симон Петро відповів: ―Господи, до кого нам піти? Ти маєш слова вічного життя. (aiōnios g166)
69 and we have believed, and we have known, that You are the Christ, the Son of the living God.”
Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
70 Jesus answered them, “Did I not choose you—the Twelve? And of you—one is a devil.”
Ісус сказав: ―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.
71 And He spoke of Judas, [son] of Simon Iscariot, for he was about to deliver Him up, being one of the Twelve.
Він говорив так про Юду, [сина] Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
