John 5
1 After these things there was a celebration of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem,
Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
2 and there is in Jerusalem by the sheep-[gate] a pool that is called in Hebrew Bethesda, having five porches,
А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
3 in these were lying a great multitude of the ailing, blind, lame, withered, [[waiting for the moving of the water,
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
4 for a messenger at a set time was going down in the pool, and was troubling the water, the first then having gone in after the troubling of the water, became whole of whatever sickness he was held.]]
Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 And there was a certain man there being in ailment thirty-eight years,
А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
6 him Jesus having seen lying, and having known that he is already a long time, He says to him, “Do you wish to become whole?”
Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
7 The ailing man answered Him, “Lord, I have no man, that, when the water may be troubled, he may put me into the pool, and while I am coming, another goes down before me.”
Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
8 Jesus says to him, “Rise, take up your pallet, and be walking”;
Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
9 and immediately the man became whole, and he took up his pallet, and was walking, and it was a Sabbath on that day,
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
10 the Jews then said to him that has been healed, “It is a Sabbath; it is not lawful to you to take up the pallet.”
тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
11 He answered them, “He who made me whole—that One said to me, Take up your pallet, and be walking”;
А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
12 they questioned him, then, “Who is the Man who is saying to you, Take up your bed and be walking?”
А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
13 But he that was healed had not known who He is, for Jesus moved away, a multitude being in the place.
Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
14 After these things, Jesus finds him in the temple and said to him, “Behold, you have become whole; sin no more, lest something worse may happen to you.”
Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
15 The man went away, and told the Jews that it is Jesus who made him whole,
Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
16 and because of this were the Jews persecuting Jesus, and seeking to kill Him, because these things He was doing on a Sabbath.
І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17 And Jesus answered them, “My Father works until now, and I work”;
А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
18 because of this, then, were the Jews seeking the more to kill Him, because not only was He breaking the Sabbath, but He also called God His own Father, making Himself equal to God.
І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
19 Jesus therefore responded and said to them, “Truly, truly, I say to you, the Son is not able to do anything of Himself, if He may not see the Father doing anything; for whatever things He may do, these also the Son does in like manner;
Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
20 for the Father cherishes the Son, and shows to Him all things that He Himself does; and greater works than these He will show Him, that you may wonder.
Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
21 For as the Father raises the dead, and makes alive, so also the Son makes alive whom He wills;
Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
22 for neither does the Father judge anyone, but all the judgment He has given to the Son,
Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
23 that all may honor the Son according as they honor the Father; he who is not honoring the Son, does not honor the Father who sent Him.
щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
24 Truly, truly, I say to you, he who is hearing My word, and is believing Him who sent Me, has continuous life, and he does not come into judgment, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
25 Truly, truly, I say to you, [that] there comes an hour, and it now is, when the dead will hear the voice of the Son of God, and those having heard will live;
Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
26 for as the Father has life in Himself, so He gave also to the Son to have life in Himself,
Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
27 and authority He gave Him also to do judgment, because He is Son of Man.
І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
28 Do not wonder at this, because there comes an hour in which all those in the tombs will hear His voice,
Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
29 and they will come forth; those who did good things to a resurrection of life, and those who practiced evil things to a resurrection of judgment.
і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
30 I am not able of Myself to do anything; according as I hear I judge, and My judgment is righteous, because I do not seek My own will, but the will of the Father who sent Me.
Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
31 If I testify concerning Myself, My testimony is not true;
Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
32 there is another who is testifying concerning Me, and I have known that the testimony that He testifies concerning Me is true;
Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
33 you have sent to John, and he has testified to the truth.
Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
34 But I do not receive testimony from man, but these things I say that you may be saved;
Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
35 he was the burning and shining lamp, and you willed to be glad, for an hour, in his light.
Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
36 But I have the testimony greater than John’s, for the works that the Father gave Me, that I might finish them, the works themselves that I do, they testify concerning Me, that the Father has sent Me.
Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
37 And the Father who sent Me has testified Himself concerning Me; you have neither heard His voice at any time, nor have you seen His appearance;
Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
38 and you do not have His word remaining in you, because you do not believe Him whom He sent.
Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
39 You search the Writings, because you think in them to have continuous life, and these are they that are testifying concerning Me; (aiōnios g166)
Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
40 and you do not will to come to Me, that you may have life;
Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
41 I do not receive glory from man,
Від людей не приймаю Я слави,
42 but I have known you, that you do not have the love of God in yourselves.
але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
43 I have come in the Name of My Father, and you do not receive Me; if another may come in his own name, him you will receive;
Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
44 how are you able—you—to believe, receiving glory from one another, and the glory that [is] from God alone you do not seek?
Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
45 Do not think that I will accuse you to the Father; there is [one] who is accusing you, Moses—in whom you have hoped;
Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
46 for if you were believing Moses, you would have been believing Me, for he wrote concerning Me;
Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
47 but if you do not believe his writings, how will you believe My sayings?”
Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
