John 5
1 After these things there was a celebration of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem,
Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
2 and there is in Jerusalem by the sheep-[gate] a pool that is called in Hebrew Bethesda, having five porches,
У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
3 in these were lying a great multitude of the ailing, blind, lame, withered, [[waiting for the moving of the water,
В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4 for a messenger at a set time was going down in the pool, and was troubling the water, the first then having gone in after the troubling of the water, became whole of whatever sickness he was held.]]
Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5 And there was a certain man there being in ailment thirty-eight years,
Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
6 him Jesus having seen lying, and having known that he is already a long time, He says to him, “Do you wish to become whole?”
Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7 The ailing man answered Him, “Lord, I have no man, that, when the water may be troubled, he may put me into the pool, and while I am coming, another goes down before me.”
Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8 Jesus says to him, “Rise, take up your pallet, and be walking”;
Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
9 and immediately the man became whole, and he took up his pallet, and was walking, and it was a Sabbath on that day,
зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10 the Jews then said to him that has been healed, “It is a Sabbath; it is not lawful to you to take up the pallet.”
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11 He answered them, “He who made me whole—that One said to me, Take up your pallet, and be walking”;
Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
12 they questioned him, then, “Who is the Man who is saying to you, Take up your bed and be walking?”
Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
13 But he that was healed had not known who He is, for Jesus moved away, a multitude being in the place.
Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
14 After these things, Jesus finds him in the temple and said to him, “Behold, you have become whole; sin no more, lest something worse may happen to you.”
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15 The man went away, and told the Jews that it is Jesus who made him whole,
Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16 and because of this were the Jews persecuting Jesus, and seeking to kill Him, because these things He was doing on a Sabbath.
За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17 And Jesus answered them, “My Father works until now, and I work”;
Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
18 because of this, then, were the Jews seeking the more to kill Him, because not only was He breaking the Sabbath, but He also called God His own Father, making Himself equal to God.
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19 Jesus therefore responded and said to them, “Truly, truly, I say to you, the Son is not able to do anything of Himself, if He may not see the Father doing anything; for whatever things He may do, these also the Son does in like manner;
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20 for the Father cherishes the Son, and shows to Him all things that He Himself does; and greater works than these He will show Him, that you may wonder.
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
21 For as the Father raises the dead, and makes alive, so also the Son makes alive whom He wills;
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
22 for neither does the Father judge anyone, but all the judgment He has given to the Son,
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23 that all may honor the Son according as they honor the Father; he who is not honoring the Son, does not honor the Father who sent Him.
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24 Truly, truly, I say to you, he who is hearing My word, and is believing Him who sent Me, has continuous life, and he does not come into judgment, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
25 Truly, truly, I say to you, [that] there comes an hour, and it now is, when the dead will hear the voice of the Son of God, and those having heard will live;
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26 for as the Father has life in Himself, so He gave also to the Son to have life in Himself,
Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27 and authority He gave Him also to do judgment, because He is Son of Man.
і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28 Do not wonder at this, because there comes an hour in which all those in the tombs will hear His voice,
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29 and they will come forth; those who did good things to a resurrection of life, and those who practiced evil things to a resurrection of judgment.
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30 I am not able of Myself to do anything; according as I hear I judge, and My judgment is righteous, because I do not seek My own will, but the will of the Father who sent Me.
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31 If I testify concerning Myself, My testimony is not true;
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32 there is another who is testifying concerning Me, and I have known that the testimony that He testifies concerning Me is true;
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33 you have sent to John, and he has testified to the truth.
Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
34 But I do not receive testimony from man, but these things I say that you may be saved;
Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35 he was the burning and shining lamp, and you willed to be glad, for an hour, in his light.
Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
36 But I have the testimony greater than John’s, for the works that the Father gave Me, that I might finish them, the works themselves that I do, they testify concerning Me, that the Father has sent Me.
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37 And the Father who sent Me has testified Himself concerning Me; you have neither heard His voice at any time, nor have you seen His appearance;
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38 and you do not have His word remaining in you, because you do not believe Him whom He sent.
і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39 You search the Writings, because you think in them to have continuous life, and these are they that are testifying concerning Me; (aiōnios g166)
Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
40 and you do not will to come to Me, that you may have life;
Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41 I do not receive glory from man,
Чести від людей не приймаю.
42 but I have known you, that you do not have the love of God in yourselves.
Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43 I have come in the Name of My Father, and you do not receive Me; if another may come in his own name, him you will receive;
Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44 how are you able—you—to believe, receiving glory from one another, and the glory that [is] from God alone you do not seek?
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
45 Do not think that I will accuse you to the Father; there is [one] who is accusing you, Moses—in whom you have hoped;
Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46 for if you were believing Moses, you would have been believing Me, for he wrote concerning Me;
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47 but if you do not believe his writings, how will you believe My sayings?”
Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
