John 4
1 When therefore the LORD knew that the Pharisees heard that Jesus makes and immerses more disciples than John,
Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
2 (though indeed Jesus Himself was not immersing, but His disciples),
хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
3 He left Judea and went away again to Galilee,
Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
4 and it was necessary [for] Him to go through Samaria.
І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
5 He comes, therefore, to a city of Samaria, called Sychar, near to the place that Jacob gave to his son Joseph;
Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
6 and there was there a well of Jacob. Jesus therefore having been weary from the journeying, was thus sitting on the well; it was as it were the sixth hour;
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 there comes a woman out of Samaria to draw water. Jesus says to her, “Give Me to drink”;
Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
8 for His disciples were gone away into the city that they may buy food;
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
9 the Samaritan woman therefore says to Him, “How do You, being a Jew, ask drink from me, being a Samaritan woman?” For Jews have no dealing with Samaritans.
Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
10 Jesus answered and said to her, “If you had known the gift of God, and who it is who is saying to you, Give Me to drink, you would have asked Him, and He would have given you living water.”
Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
11 The woman says to Him, “Lord, You do not even have a vessel to draw with, and the well is deep; from where, then, have You the living water?
Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
12 Are You greater than our father Jacob, who gave us the well, and himself drank out of it, and his sons, and his livestock?”
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
13 Jesus answered and said to her, “Everyone who is drinking of this water will thirst again;
Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
15 The woman says to Him, “Lord, give me this water, that I may not thirst, nor come here to draw.”
Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
16 Jesus says to her, “Go, call your husband, and come here”;
Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
17 the woman answered and said, “I do not have a husband.” Jesus says to her, “Well did you say—I do not have a husband;
Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
18 for you have had five husbands, and now, he whom you have is not your husband; you have said this correctly.”
Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
19 The woman says to Him, “Lord, I perceive that You are a prophet;
Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
20 our fathers worshiped in this mountain, and You say that in Jerusalem is the place where it is required to worship.”
Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
21 Jesus says to her, “Woman, believe Me, that there comes an hour when neither in this mountain, nor in Jerusalem, will you worship the Father;
Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
22 you worship what you have not known; we worship what we have known, because salvation is of the Jews;
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23 but there comes an hour, and it now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth, for the Father also seeks such to worship Him;
Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
24 God [is] Spirit, and those worshiping Him should worship in spirit and truth.”
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
25 The woman says to Him, “I have known that Messiah comes, who is called Christ, when that One may come, He will tell us all things”;
Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
26 Jesus says to her, “I who am speaking to you am [He].”
Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
27 And on this came His disciples, and were wondering that He was speaking with a woman, no one, however, said, “What do You seek?” Or “Why do You speak with her?”
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
28 The woman then left her water-jug and went away into the city, and says to the men,
Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
29 “Come, see a Man who told me all things—as many as I did; is this the Christ?”
„Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
30 They went forth therefore out of the city, and were coming to Him.
І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
31 And in the meanwhile His disciples were asking Him, saying, “Rabbi, eat”;
Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
32 and He said to them, “I have food to eat that you have not known.”
А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
33 The disciples then said to one another, “Did anyone bring Him anything to eat?”
Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
34 Jesus says to them, “My food is that I may do the will of Him who sent Me, and may finish His work;
Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
35 do not say that it is yet four months, and the harvest comes; behold, I say to you, lift up your eyes, and see the fields, that they are white to harvest already.
Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
36 And he who is reaping receives a reward, and gathers fruit to continuous life, that both he who is sowing and he who is reaping may rejoice together; (aiōnios g166)
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios g166)
37 for in this the saying is the true one, that one is the sower and another the reaper.
Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
38 I sent you to reap on that which you have not labored; others labored, and you have entered into their labor.”
Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
39 And many from that city believed in Him, of the Samaritans, because of the word of the woman testifying, “He told me all things—as many as I did.”
З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
40 When, then, the Samaritans came to Him, they were asking Him to remain with them, and He remained there two days;
А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
41 and many more believed because of His word,
Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
42 and said to the woman, “We no longer believe because of your speaking; for we ourselves have heard and known that this is truly the Savior of the world—the Christ.”
А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
43 And after the two days He went forth from there, and went away to Galilee,
Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
44 for Jesus Himself testified that a prophet will not have honor in his own country;
Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
45 when then, He came to Galilee, the Galileans received Him, having seen all things that He did in Jerusalem in the celebration—for they also went to the celebration.
А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
46 Jesus came, therefore, again to Cana of Galilee, where He made the water wine, and there was a certain attendant, whose son was ailing in Capernaum,
Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
47 he, having heard that Jesus comes out of Judea to Galilee, went away to Him, and was asking Him that He may come down and may heal his son, for he was about to die.
Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
48 Jesus then said to him, “If you may not see signs and wonders, you will not believe.”
Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
49 The attendant says to Him, “Lord, come down before my child dies”;
Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
50 Jesus says to him, “Be going on; your son lives.” And the man believed the word that Jesus said to him, and was going on,
Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
51 and he now going down, his servants met him, and told, saying, “Your child lives”;
А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
52 he inquired then of them the hour in which he became better, and they said to him, “Yesterday at the seventh hour the fever left him”;
А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
53 then the father knew that [it was] in that hour in which Jesus said to him, “Your son lives,” and he himself believed, and his whole house;
Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
54 this again [was] a second sign Jesus did, having come out of Judea to Galilee.
Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
