John 20
1 And on the first [day] of the weeks, Mary the Magdalene comes early (there being yet darkness) to the tomb, and she sees the stone having been taken away out of the tomb;
А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.
2 she runs, therefore, and comes to Simon Peter, and to the other disciple whom Jesus was cherishing, and says to them, “They took away the Lord out of the tomb, and we have not known where they laid Him.”
Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“
3 Peter, therefore, went forth, and the other disciple, and they were coming to the tomb,
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.
4 and the two were running together, and the other disciple ran forward more quickly than Peter, and came first to the tomb,
Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
5 and having stooped down, sees the linen clothes lying, yet, indeed, he did not enter.
І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.
6 Simon Peter, therefore, comes, following him, and he entered into the tomb, and beholds the linen clothes lying [there],
Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,
7 and the napkin that was on His head not lying with the linen clothes, but apart, having been folded up, in one place;
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.
8 then, therefore, the other disciple who came first to the tomb entered also, and he saw and believed;
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.
9 for they did not yet know the Writing, that it was necessary for Him to rise again out of the dead.
Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.
10 The disciples therefore went away again to their own friends,
І учні верну́лися знову до се́бе.
11 and Mary was standing near the tomb, weeping outside; as she was weeping, then, she stooped down into the tomb, and beholds two messengers in white, sitting,
А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.
12 one at the head and one at the feet, where the body of Jesus had been laid.
І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.
13 And they say to her, “Woman, why do you weep?” She says to them, “Because they took away my Lord, and I have not known where they laid Him”;
І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.
14 and having said these things, she turned backward, and sees Jesus standing, and she had not known that it is Jesus.
І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.
15 Jesus says to her, “Woman, why do you weep? Whom do you seek?” She, supposing that He is the gardener, says to Him, “Lord, if You carried Him away, tell me where You laid Him, and I will take Him away”;
Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“
16 Jesus says to her, “Mary!” Having turned, she says to Him, “Rabboni!” That is to say, “Teacher.”
Ісус мовить до неї: „Маріє!“А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“цебто: „Учителю мій!“
17 Jesus says to her, “Do not be touching Me, for I have not yet ascended to My Father; and be going on to My brothers, and say to them, I ascend to My Father and your Father, and [to] My God and your God.”
Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“
18 Mary the Magdalene comes, reporting to the disciples that she has seen the LORD, and [that] He said these things to her.
Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.
19 It being, therefore, evening, on that day, the first [day] of the weeks, and the doors having been shut where the disciples were assembled through fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and says to them, “Peace to you”;
Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“
20 and having said this, He showed them His hands and side; the disciples, therefore, rejoiced, having seen the LORD.
І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.
21 Jesus, therefore, said to them again, “Peace to you; according as the Father has sent Me, I also send you”;
Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“
22 having said this, He breathed on [them], and says to them, “Receive the Holy Spirit;
Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!
23 if you may forgive the sins of any, they are forgiven them; if you may retain of any, they have been retained.”
Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“
24 And Thomas, one of the Twelve, who is called Didymus, was not with them when Jesus came;
А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.
25 the other disciples, therefore, said to him, “We have seen the Lord!” And he said to them, “If I may not see the mark of the nails in His hands, and may [not] put my finger into the mark of the nails, and may [not] put my hand into His side, I will not believe.”
Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“
26 And after eight days, again His disciples were within, and Thomas [was] with them; Jesus comes, the doors having been shut, and He stood in the midst and said, “Peace to you!”
За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“
27 Then He says to Thomas, “Bring your finger here, and see My hands, and bring your hand, and put [it] into My side, and do not become unbelieving, but believing.”
Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“
28 And Thomas answered and said to Him, “My Lord and my God!”
А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
29 Jesus says to him, “Because you have seen Me, Thomas, you have believed; blessed [are] those having not seen, and having believed.”
Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“
30 Many indeed, therefore, other signs Jesus also did before His disciples that are not written in this scroll;
Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
31 and these have been written that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and that believing, you may have life in His Name.
Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!
