John 19
1 Then, therefore, Pilate took Jesus and scourged [Him],
От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
2 and the soldiers having plaited a garland of thorns, placed [it] on His head, and they cast a purple garment around Him,
Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
3 and said, “Hail! The King of the Jews”; and they were giving Him slaps.
і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“І били по щоках Його.
4 Pilate, therefore, again went forth outside and says to them, “Behold, I bring Him to you outside, that you may know that I find no fault in Him”;
Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
5 Jesus, therefore, came forth outside, bearing the thorny garland and the purple garment; and he says to them, “Behold, the Man!”
І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
6 When, therefore, the chief priests and the officers saw Him, they cried out, saying, “Crucify! Crucify!” Pilate says to them, “Take Him yourselves and crucify, for I find no fault in Him”;
Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
7 the Jews answered him, “We have a law, and according to our law He ought to die, for He made Himself Son of God.”
Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
8 When, therefore, Pilate heard this word, he was more afraid,
Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 and entered again into the Praetorium and says to Jesus, “Where are You from?” And Jesus gave him no answer.
і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“Та Ісус йому відповіді не подав.
10 Pilate, therefore, says to Him, “Do You not speak to me? Have You not known that I have authority to crucify You, and I have authority to release You?”
І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
11 Jesus answered, “You would have no authority against Me if it were not having been given you from above; because of this, he who is delivering Me up to you has greater sin.”
Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
12 From this [time] Pilate was seeking to release Him, and the Jews were crying out, saying, “If you may release this One, you are not a friend of Caesar; everyone making himself a king speaks against Caesar.”
Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
13 Pilate, therefore, having heard this word, brought Jesus outside—and he sat down on the judgment seat—to a place called, “Pavement,” and in Hebrew, Gabbatha;
Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
14 and it was the Preparation of the Passover, and as it were the sixth hour, and he says to the Jews, “Behold, your King!”
Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
15 And they cried out, “Take away! Take away! Crucify Him!” Pilate says to them, “Will I crucify your King?” The chief priests answered, “We have no king except Caesar.”
Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
16 Then, therefore, he delivered Him up to them, that He may be crucified, and they took Jesus and led [Him] away,
Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти.
17 and carrying His cross, He went forth to the [place] called “Place of [the] Skull,” which is called in Hebrew, Golgotha—
І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
18 where they crucified Him, and with Him two others, on this side and on that side, but Jesus in the middle.
Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
19 And Pilate also wrote a title, and put [it] on the cross, and it was written: “JESUS THE NAZARENE, THE KING OF THE JEWS”;
А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
20 therefore many of the Jews read this title, because the place was near to the city where Jesus was crucified, and it was having been written in Hebrew, in Greek, in Latin.
І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 The chief priests of the Jews therefore said to Pilate, “Do not write, The King of the Jews, but that this One said, I am King of the Jews”;
Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
22 Pilate answered, “What I have written, I have written.”
Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
23 The soldiers, therefore, when they crucified Jesus, took His garments, and made four parts, to each soldier a part, also the coat, and the coat was seamless, from the top woven throughout;
Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
24 they said, therefore, to one another, “We may not tear it, but cast a lot for it, whose it will be”; that the Writing might be fulfilled, that is saying, “They divided My garments to themselves, and they cast a lot for My clothing”; the soldiers, therefore, indeed, did these things.
Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
25 And there stood by the cross of Jesus His mother, and His mother’s sister, Mary of Cleopas, and Mary the Magdalene;
Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
26 Jesus, therefore, having seen [His] mother, and the disciple standing by, whom He was loving, He says to His mother, “Woman, behold, your son”;
Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
27 afterward He says to the disciple, “Behold, your mother”; and from that hour the disciple took her to his own [home].
Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“І з тієї години той учень узяв її до себе.
28 After this, Jesus knowing that all things have now been accomplished, that the Writing may be fulfilled, says, “I thirst”;
Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
29 a vessel, therefore, was placed full of vinegar, and having filled a sponge with vinegar, and having put [it] around a hyssop stalk, they put [it] to His mouth;
Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
30 when, therefore, Jesus received the vinegar, He said, “It has been accomplished.” And having bowed the head, gave up the spirit.
А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“І, голову схиливши, віддав Свого духа.
31 The Jews, therefore, that the bodies might not remain on the cross on the Sabbath, since it was the Preparation (for that Sabbath day was a great one), asked of Pilate that their legs may be broken, and they [are] taken away.
Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
32 The soldiers, therefore, came, and they indeed broke the legs of the first and of the other who was crucified with Him,
Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
33 and having come to Jesus, when they saw Him already having been dead, they did not break His legs;
Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
34 but one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately there came forth blood and water;
та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
35 and he who has seen has testified, and his testimony is true, and that one has known that he speaks true things, that you also may believe.
І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 For these things came to pass, that the Writing may be fulfilled, “A bone of Him will not be broken”;
Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
37 and again another Writing says, “They will look to Him whom they pierced.”
І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
38 And after these things, Joseph of Arimathea—being a disciple of Jesus, but concealed, through the fear of the Jews—asked of Pilate, that he may take away the body of Jesus, and Pilate gave leave; he came, therefore, and took away the body of Jesus,
Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 and Nicodemus also came—who came to Jesus by night at the first—carrying a mixture of myrrh and aloes, as it were, one hundred pounds.
Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
40 Therefore they took the body of Jesus, and bound it with linen clothes with the spices, according as it was the custom of the Jews to prepare for burial;
Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
41 and there was a garden in the place where He was crucified, and a new tomb in the garden, in which no one was yet laid;
На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
42 therefore, because the tomb was near, there they laid Jesus because of the Preparation of the Jews.
Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.
