< Job 8 >
1 And Bildad the Shuhite answers and says:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 “Until when do you speak these things? And a strong wind—sayings of your mouth?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Does God pervert judgment? And does the Mighty One pervert justice?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 If your sons have sinned before Him, And He sends them away, By the hand of their transgression,
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 If you seek for God early, And make supplication to the Mighty,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 If you [are] pure and upright, Surely now He wakes for you, And has completed The habitation of your righteousness.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 And your beginning has been small, And your latter end is very great.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 For inquire, please, of a former generation, And prepare for a search of their fathers,
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 For we [are] of yesterday, and we do not know, For our days [are] a shadow on earth.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Do they not show you—speak to you, And from their heart bring forth words?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Does a rush rise without a marsh? A reed increase without water?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 While it [is] in its budding—uncropped, Even before any herb it withers.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 So [are] the paths of all forgetting God, And the hope of the profane perishes,
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Whose confidence is loathsome, And the house of a spider his trust.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 He leans on his house—and it does not stand, He takes hold on it—and it does not abide.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 He [is] green before the sun, And over his garden his branch goes out.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 His roots are wrapped by a heap, He looks for a house of stones.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 If [one] destroys him from his place, Then it has feigned concerning him, I have not seen you!
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Behold, this [is] the joy of His way, And from the dust others spring up.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Behold, God does not reject the perfect, Nor takes hold on the hand of evildoers.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 While He fills your mouth with laughter, And your lips with shouting,
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Those hating you put on shame, And the tent of the wicked is not!”
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“