Job 5
1 “Pray, call, is there any to answer you? And to which of the holy ones do you turn?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 For provocation slays the perverse, And envy puts to death the simple,
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 I have seen the perverse taking root, And I mark his habitation straight away,
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 His sons are far from safety, And they are bruised in the gate, And there is no deliverer.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Whose harvest the hungry eat, And even take it from the thorns, And the designing swallowed their wealth.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 For sorrow does not come forth from the dust, Nor does misery spring up from the ground.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 For man is born to misery, And the sparks go high to fly.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Yet I inquire for God, And for God I give my word,
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 Doing great things, and there is no searching. Wonderful, until there is no numbering.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 Who is giving rain on the face of the land, And is sending waters on the out-places.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 To set the low on a high place, And the mourners have been high [in] safety.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 Making void thoughts of the cunning, And their hands do not execute wisdom.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Capturing the wise in their subtlety, And the counsel of wrestling ones was hurried,
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 By day they meet darkness, And as night—they grope at noon.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 He saves the needy from the sword in their mouth, And from a strong hand,
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 And there is hope for the poor, And perverseness has shut her mouth.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Behold, the blessedness of mortal man, God reproves him: And do not despise the discipline of the Mighty,
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 For He pains, and He binds up, He strikes, and His hands heal.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 In six distresses He delivers you, And in seven evil does not strike on you.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 In famine He has redeemed you from death, And in battle from the hands of the sword.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 When the tongue scourges you are hid, And you are not afraid of destruction, When it comes.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 At destruction and at hunger you mock, And of the beast of the earth, You are not afraid.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 (For with sons of the field [is] your covenant, And the beast of the field Has been at peace with you.)
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 And you have known that your tent [is] peace, And inspected your habitation, and do not err,
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 And have known that your seed [is] numerous, And your offspring as the herb of the earth;
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 You come in full age to the grave, As the going up of a stalk in its season.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Behold, this—we searched it out—it [is] right, listen; And you, know for yourself!”
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
