Job 39
1 “Have you known the time of The bearing of the wild goats of the rock? Do you mark the bringing forth of does?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Do you number the months they fulfill? And have you known the time of their bringing forth?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 They bow down, They bring forth their young ones safely, They cast forth their pangs.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Their young ones are safe, They grow up in the field, they have gone out, And have not returned to them.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Who has sent forth the wild donkey free? Indeed, who opened the bands of the wild donkey?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Whose house I have made the wilderness, And his dwellings the barren land,
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 He laughs at the multitude of a city, He does not hear the cries of an exactor.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 The range of mountains [is] his pasture, And he seeks after every green thing.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Is a wild ox willing to serve you? Does he lodge by your crib?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Do you bind a wild ox in a furrow [with] his thick band? Does he harrow valleys after you?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Do you trust in him because his power [is] great? And do you leave your labor to him?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Do you trust in him That he brings back your seed, And gathers [it to] your threshing-floor?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 [The] wing of the crying ostriches exults, but as a pinion and feather of a stork?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 For she leaves her eggs on the earth, And she warms them on the dust,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 And she forgets that a foot may press it, And a beast of the field treads it down.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 It has hardened her young ones without her, Her labor [is] in vain, without fear.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 For God has caused her to forget wisdom, And He has not given a portion To her in understanding;
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 At the time she lifts herself up on high, She laughs at the horse and his rider.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Do you give might to the horse? Do you clothe his neck [with] a mane?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Do you cause him to rush as a locust? The splendor of his snorting [is] terrible.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 They dig in a valley, and he rejoices in power, He goes forth to meet the armor.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 He laughs at fear, and is not frightened, And he does not turn back from the face of the sword.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Quiver rattles against him, The flame of a spear, and a javelin.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 He swallows the ground with trembling and rage, And does not remain steadfast Because of the sound of a horn.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Among the horns he says, Aha, And from afar he smells battle, Roaring of princes and shouting.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 By your understanding does a hawk fly? Does he spread his wings to the south?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 At your command does an eagle go up high? Or lift up his nest?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 He inhabits a rock, Indeed, he lodges on the tooth of a rock, and fortress.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 From there he has sought food, His eyes look attentively to a far-off place,
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 And his brood sucks up blood, And where the pierced [are]—there [is] he!”
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
