Job 34
1 And Elihu answers and says:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 “Hear, O wise men, my words, And, O knowing ones, give ear to me.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 For the ear tries words, And the palate tastes to eat.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Let us choose judgment for ourselves, Let us know among ourselves what [is] good.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 For Job has said, I have been righteous, And God has turned aside my right,
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Against my right do I lie? My arrow [is] mortal—without transgression.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Who [is] a man like Job? He drinks scoffing like water,
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 And he has traveled for company With workers of iniquity, So as to go with men of wickedness.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 For he has said, It does not profit a man When he delights himself with God.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Therefore, O men of heart, listen to me; Far be it from God to do wickedness, And [from] the Mighty to do perverseness,
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 For He repays the work of man to him, And according to the path of each He causes him to find.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Indeed, truly, God does not do wickedly, And the Mighty does not pervert judgment.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Who has inspected for Himself the earth? And who has placed all the habitable world?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 If He sets His heart on him, [If] He gathers His Spirit and His breath to Himself,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 All flesh expires together, And man returns to dust.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 And if [there is] understanding, hear this, Give ear to the voice of my words.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Indeed, does one hating justice govern? Or do you condemn the Most Just?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Who has said to a king, Worthless, To princes, Wicked?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 That has not accepted the person of princes, Nor has known the rich before the poor, For all of them [are] a work of His hands.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 [In] a moment they die, And at midnight people shake, And they pass away, And they remove the mighty without hand.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 For His eyes [are] on the ways of each, And He sees all his steps.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 There is no darkness nor death-shade, For workers of iniquity to be hidden there;
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 For He does not permit man anymore, To go to God in judgment,
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 He breaks the mighty—no searching! And He appoints others in their stead.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Therefore He knows their works, And He has overturned by night, And they are bruised.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 As wicked He has struck them, In the place of beholders.
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Because that against right They have turned aside from after Him, And have considered none of His ways,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 To cause to come to Him The cry of the poor, And He hears the cry of the afflicted.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 And He gives rest, and who makes wrong? And hides the face, and who beholds it? And in reference to a nation and to a man, [It is] the same.
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 From the reigning of a profane man, From the snares of a people;
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 For has any said to God: I have taken away, I do not do corruptly,
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Besides [that which] I see, You show me, If I have done iniquity—I do not add?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Does He repay by you, that you have refused—That you choose, and not I? And what you have known, speak.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Let men of heart say to me, And a wise man is listening to me:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Job—he does not speak with knowledge, And his words [are] not with wisdom.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 My Father! Let Job be tried—to victory, Because of answers for men of iniquity,
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 For he adds to his sin, He vomits transgression among us, And multiplies his sayings to God.”
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
