Job 21
1 And Job answers and says:
А Йов відповів та й сказав:
2 “Hear my word diligently, And this is your consolation.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Bear with me, and I speak, And after my speaking—you may deride.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 [Is] my complaint [against] man? And if [so], why may my temper not become short?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Turn to me, and be astonished, And put hand to mouth.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Indeed, if I have remembered, then I have been troubled. And my flesh has taken fright.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Why do the wicked live? They have become old, Indeed, they have been mighty in wealth.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Their seed is established, Before their face with them, And their offspring before their eyes.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Their houses [are] peace without fear, Nor [is] a rod of God on them.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 His bullock breeds without fail. His cow brings forth safely, and does not miscarry.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 They send forth their sucklings as a flock, And their children skip,
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 They lift [themselves] up at timbrel and harp, And rejoice at the sound of a pipe.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 And they say to God, Turn aside from us, And the knowledge of Your ways We have not desired.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 What [is] the Mighty One that we serve Him? And what do we profit when we meet with Him?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Behold, their good [is] not in their hand (The counsel of the wicked Has been far from me).
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 How often is the lamp of the wicked extinguished, And their calamity comes on them? He apportions pangs in His anger.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 They are as straw before wind, And as chaff a windstorm has stolen away,
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 God lays up for his sons his sorrow, He gives repayment to him—and he knows.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 His own eyes see his destruction, And he drinks of the wrath of the Mighty.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For what [is] his delight in his house after him, And the number of his months cut off?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Does [one] teach knowledge to God, Since He judges [those] on high?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 This [one] dies in his perfect strength, Wholly at ease and quiet.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 His breasts have been full of milk, And marrow moistens his bones.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 And this [one] dies with a bitter soul, And has not eaten with gladness.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Together they lie down on the dust, And the worm covers them over.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Behold, I have known your thoughts, And the schemes against me you do wrongfully.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 For you say, Where [is] the house of the noble? And where the tent—the dwelling places of the wicked?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Have you not asked those passing by the way? And do you not know their signs?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 That the wicked is spared to a day of calamity. They are brought to a day of wrath.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who declares his way to his face? And [for] that which he has done, Who gives repayment to him?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 And he is brought to the graves, And a watch is kept over the heap.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 The clods of the valley have been sweet to him, And he draws every man after him, And there is no numbering before him.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 And how do you comfort me [with] vanity, And trespass has been left in your answers?”
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
