Job 15
1 And Eliphaz the Temanite answers and says:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “Does a wise man answer [with] vain knowledge? And fill his belly [with] an east wind?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 To reason with a word not useful? And speeches—no profit in them?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Indeed, you make reverence void, and diminish meditation before God.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 For your mouth teaches your iniquity, And you choose the tongue of the cunning.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Your mouth declares you wicked, and not I, And your lips testify against you.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Are you the first man born? And were you formed before the heights?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Do you hear of the secret counsel of God? And withdraw wisdom to you?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 What have you known, and we do not know? [What] do you understand, and it is not with us?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Both the gray-headed And the very aged [are] among us—Greater than your father [in] days.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Are the comforts of God too few for you? And a gentle word [is] with you,
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Why does your heart take you away? And why are your eyes high?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Do you turn your spirit against God? And have brought out words from your mouth:
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 What [is] man that he is pure, And that he is righteous, one born of woman?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Behold, He puts no credence in His holy ones, And the heavens have not been pure in His eyes.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Also—surely abominable and filthy Is man drinking perverseness as water.
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 I show you—listen to me—And this I have seen and declare,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Which the wise declare—And have not hid—from their fathers.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 To them alone was the land given, And a stranger did not pass over into their midst:
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 All [the] days of the wicked he is paining himself, And few years have been laid up for the terrible one.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 A fearful voice [is] in his ears, In peace a destroyer comes to him.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 He does not believe to return from darkness, And he watches for the sword.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 He is wandering for bread: Where [is] it? He has known that ready at his hand Is a day of darkness.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Adversity and distress terrify him, They prevail over him as a king ready for a boaster.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 For he stretched out his hand against God, And against the Mighty he makes himself mighty.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 He runs to Him with a neck, With thick bosses of his shields.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 For he has covered his face with his fat, And makes vigor over [his] confidence.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 And he inhabits cities cut off, houses not dwelt in, That have been ready to become heaps.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 He is not rich, nor does his wealth rise, Nor does he stretch out their continuance on earth.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 He does not turn aside from darkness, A flame dries up his tender branch, And he turns aside at the breath of His mouth!
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Do not let him put credence in vanity, He has been deceived, For vanity is his exchange.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 It is not completed in his day, And his bending branch is not green.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 He shakes off his unripe fruit as a vine, And casts off his blossom as an olive.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 For the company of the profane [is] barren, And fire has consumed tents of bribery.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 To conceive misery, and to bear iniquity, Even their heart prepares deceit.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
