Jeremiah 7
1 The word that has been to Jeremiah from YHWH, saying,
Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 “Stand in the gate of the house of YHWH, and you have proclaimed this word there, and have said, Hear a word of YHWH, all you of Judah, who are coming in at these gates, to bow before YHWH.”
„Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
3 Thus said YHWH of Hosts, God of Israel: “Amend your ways, and your doings, And I cause you to dwell in this place.
Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!
4 Do not trust for yourselves To the words of falsehood, saying, The temple of YHWH! The temple of YHWH! These [are] the temple of YHWH!
Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!
5 For if you thoroughly amend your ways and your doings, If you thoroughly do judgment Between a man and his neighbor,
Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,
6 You do not oppress sojourner, fatherless, and widow, And innocent blood is not shed in this place, And [you] do not walk after other gods, for evil to yourselves,
не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —
7 Then I have caused you to dwell in this place, In the land that I gave to your fathers, From age even to age.
то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!
8 Behold, you are trusting for yourselves On the words of falsehood, so as not to profit.
Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:
9 Stealing, murdering, and committing adultery, And swearing to falsehood, and giving incense to Ba‘al, And going after other gods whom you did not know.
Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 And you have come in and stood before Me, In this house on which My Name is called, And have said, We have been delivered, In order to do all these abominations.
а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?
11 Has this house, On which My Name is called, Been a den of burglars in your eyes? Even I, behold, have seen,” A declaration of YHWH.
Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.
12 “But go now to My place that [is] in Shiloh, Where I caused My Name to dwell at first, And see that which I have done to it, For the wickedess of My people Israel.
Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.
13 And now, because of your doing all these works,” A declaration of YHWH, “And I speak to you, rising early and speaking, And you have not listened, And I call you, and you have not answered,
Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
14 I also have done to the house on which My Name is called, In which you are trusting, And to the place that I gave to you, and to your fathers, As I have done to Shiloh.
то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —
15 And I have cast you from before My face, As I have cast out all your brothers, The whole seed of Ephraim.
і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!
16 And you do not pray for this people, Nor lift up crying and prayer for them, Nor intercede with Me, for I do not hear you.
А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
17 Are you not seeing what they are doing In cities of Judah, and in streets of Jerusalem?
Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 The sons are gathering wood, And the fathers are causing the fire to burn, And the women are kneading dough, To make cakes to the queen of the heavens, And to pour out drink-offerings to other gods, So as to provoke Me to anger.
Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.
19 Are they provoking Me to anger?” A declaration of YHWH, “Is it not themselves, For the shame of their own faces?”
Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Therefore, thus said Lord YHWH: “Behold, My anger and My fury is poured out on this place, On man, and beast, and on tree of the field, And on fruit of the ground, And it has burned, and it is not quenched.”
Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!
21 Thus said YHWH of Hosts, God of Israel: “Add your burnt-offerings to your sacrifices and eat flesh.
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 For I did not speak with your fathers, Nor did I command them in the day of My bringing them out of the land of Egypt, Concerning the matters of burnt-offering and sacrifice,
бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.
23 But this thing I commanded them, saying, Listen to My voice, And I have been to you for God, And you are to Me for a people, And have walked in all the way that I command you, So that it is well for you.
Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.
24 And they have not listened, nor inclined their ear, And they walk in the counsels, [And] in the stubbornness, of their evil hearts, And are backward and not forward.
Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.
25 Even from the day when your fathers Went out of the land of Egypt until this day, I send all My servants the prophets to you, Daily rising early and sending,
Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.
26 And they have not listened to Me, Nor inclined their ear—and they harden their neck, They have done evil above their fathers.
Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,
27 And you have spoken all these words to them, And they do not listen to you, And you have called to them, And they do not answer you.
І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.
28 And you have said to them: This [is] the nation that has not listened, To the voice of its God YHWH, Nor have they accepted instruction, Steadfastness has perished, Indeed, it has been cut off from their mouth.
І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.
29 Cut off your crown, and cast [it] away, And lift up lamentation on high places, For YHWH has rejected, And He leaves the generation of His wrath.
Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 For the sons of Judah Have done evil in My eyes,” A declaration of YHWH, “They have set their abominations in the house On which My Name is called—to defile it,
Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.
31 And have built the high places of Tophet, That [are] in the Valley of the Son of Hinnom, To burn their sons and their daughters with fire, Which I did not command, Nor did it come up on My heart.
І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
32 Therefore, behold, days are coming,” A declaration of YHWH, “And it is no longer said, The Tophet, And, Valley of the Son of Hinnom, But, Valley of the Slaughter, And they have buried in Tophet—without place.
Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.
33 And the carcass of this people has been for food To a bird of the heavens, and to a beast of the earth, And there is none troubling.
І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!
34 And I have caused to cease from cities of Judah, And from streets of Jerusalem, The voice of joy, and the voice of gladness, Voice of bridegroom, and voice of bride, For the land becomes a desolation!”
І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!
