James 4
1 From where [are] wars and fightings among you? [Is it] not from here, out of your passions warring in your members?
Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?
2 You desire, and do not have, [so] you murder; and you are zealous, and are not able to attain, [so] you fight and war; and you do not have, because of your not asking;
Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.
3 you ask, and you do not receive, because you ask badly, that you may spend [it] in your pleasures.
Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.
4 Adulterers and adulteresses! Have you not known that friendship of the world is enmity with God? Whoever, then, may intend to be a friend of the world, he is designated [as] an enemy of God.
Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.
5 Or, do you think that the Writing says emptily, “The Spirit that has dwelt in us yearns with envy,”
Або думаєте, що марно писаннє глаголе: "до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"
6 but [God] gives greater grace, for this reason it says, “God sets Himself up against proud ones, and He gives grace to lowly ones.”
Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."
7 Be subject, then, to God; stand up against the Devil, and he will flee from you;
Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.
8 draw near to God, and He will draw near to you; cleanse hands, you sinners! And purify hearts, you split-souled!
Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.
9 Be exceedingly afflicted, and mourn, and weep, let your laughter be turned to mourning, and the joy to heaviness;
Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.
10 be made low before the LORD, and He will exalt you.
Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.
11 Do not speak against one another, brothers; he who is speaking against a brother, and is judging his brother, speaks against law, and judges law, and if you judge law, you are not a doer of law but a judge.
Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.
12 One is the lawgiver, who is able to save and to destroy; you—who are you that judges the other?
Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?
13 Go, now, you who are saying, “Today and tomorrow we will go on to such a city, and will pass there one year, and traffic, and make gain,”
А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,
14 who does not know the thing of tomorrow; for what is your life? For it is a vapor that is appearing for a little [while], and then is vanishing;
(ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)
15 instead, you [ought] to say, “If the LORD may will, we will live, and do this or that”;
Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.
16 but now you glory in your pride; all such glorying is evil;
Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.
17 to him, then, knowing to do good, and not doing [it], it is sin to him.
Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.
