Isaiah 30
1 Woe [to] apostate sons, A declaration of YHWH! To do counsel, and not from Me, And to spread out a covering, and not of My Spirit, So as to add sin to sin.
Горе синам неслухня́ним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, — та без Духа Мого, щоб додати гріх на гріх,
2 Who are walking to go down to Egypt, And have not asked My mouth, To be strong in the strength of Pharaoh, And to trust in the shadow of Egypt.
що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб за́хисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!
3 And the strength of Pharaoh Has been to you for shame, And the trust in the shadow of Egypt confusion,
І стане вам соромом за́хист отой фараонів, а хова́ння у тіні Єгипту — за га́ньбу,
4 For his princes were in Zoan, And his messengers reach Hanes.
бо в Цоані були його провідники́, і його посланці́ до Ханесу прийшли.
5 He made all ashamed of a people that do not profit, Not for help, and not for profit, But for shame, and also for reproach!
Вони посоро́млені будуть усі за наро́д, що не буде кори́сний для них, що не буде на поміч і не на пожи́ток, а на сором та га́ньбу.
6 The burden of the beasts of the south. Into a land of adversity and distress, Of young lion and of old lion, From where [are] viper and flying, burning serpent, They carry their wealth on the shoulder of donkeys, And their treasures on the hump of camels, To a people not profitable.
Пророцтво про Бегемота пі́вдня. В краю у́тиску та переслі́дування, звідки леви́ця та лев, гадюка й огни́стий летю́чий драко́н, носять багатство своє на хребті́ молодих ослюкі́в, і скарби свої на верблю́жім горбі́ до наро́ду, який не поможе.
7 Indeed, Egyptians [are] vanity, and help in vain, Therefore I have cried concerning this: “Their strength [is] to sit still.”
А Єгипет, — його поміч марна́ та пуста́, тому́ то я кликнув на теє: Рагав, сидіти спокійно!
8 No, go in, write it on a tablet with them, And inscribe it on a scroll, And it is for a latter day, for a witness for all time,
Тепер увійди, напиши на табли́ці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи́ воно буде і сві́дком навіки.
9 That this [is] a people of rebellion, sons—liars, Sons not willing to hear the Law of YHWH.
Бо це неслухняний наро́д, це брехливі сини́, сини́, що не хочуть послухати науки Господньої,
10 Who have said to seers, “Do not see,” And to prophets, “Do not prophesy to us straightforward things, Speak to us smooth things, prophesy deceits,
що говорять прови́дцям: „Не бачте!“а пророкам: „Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладе́ньке, передба́чте ома́нливе,
11 Turn aside from the way, Decline from the path, Cause the Holy One of Israel To cease from before us.”
уступіться з дороги, збо́чте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!“
12 Therefore, thus said the Holy One of Israel: “Because of your kicking against this word, And you trust in oppression, And perverseness, and rely on it,
Тому́ промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви не́хтуєте оцим словом, і надію кладе́те на тиск та круті́йство, і на це опира́єтеся,
13 Therefore this iniquity is to you as a breach falling, Swelled out in a wall set on high, Whose destruction comes suddenly, in an instant.
тому буде для вас ця прови́на, як ви́лім, що має впасти, що зя́є на мурі високім, що нагло, рапто́вно приходить руїна його!
14 And He has broken it As the breaking of the potters’ bottle, Beaten down—He does not spare, Nor is there found, in its beating down, A potsherd to take fire from the burning, And to draw out waters from a ditch.”
I Він поруйнує його, як руйнується по́суд ганча́рський, розбиваючи без милосердя його, і в ула́мках його не знайдеться ані черепка́, щоб із о́гнища взяти огню́ чи води зачерпну́ти з кринички.
15 For thus said Lord YHWH, The Holy One of Israel: “In returning and rest you are saved, In keeping quiet and in confidence is your might,” And you have not been willing.
Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви наве́рнетесь та спочи́нете, то врято́вані будете, сила вам буде в ути́шенні та в сподіва́нні. Та ви не хотіли,
16 And you say, “No, for we flee on a horse,” Therefore you flee, And, “We ride on the swift!” Therefore your pursuers are swift.
і казали: „О ні, бо на ко́нях втечемо“, тому́ то втікати ви будете, „На баски́х ми поїдемо“, тому стануть баски́ми пого́ничі ваші!
17 One thousand [flee] because of the rebuke of one, Because of the rebuke of five you flee, Until you have surely been left as a pole On the top of the mountain, And as an ensign on the height.
Від крику одно́го — поли́не одна тисяча, від крику п'ятьох — дремене́те ви всі, аж зоста́нетеся, немов що́гла ота на верше́чку гори, і немов пра́пор на взгі́р'ї!
18 And therefore YHWH waits to favor you, And therefore He is exalted to pity you, For YHWH [is] a God of judgment, O the blessedness of all waiting for Him.
І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому́ Він піді́йметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи — то Бог правосу́ддя: блаженні всі ті, хто наді́ю на Нього кладе́!
19 For the people in Zion dwell in Jerusalem, Do not weep—weeping, Pitying, He pities you at the voice of your cry, When He hears He answers you.
Бо ти, о наро́де в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати — не будеш ти плакати: милости́вим поправді Він буде до тебе на голос блага́ння твого, і як почує його, відповість Він тобі.
20 And the Lord has given to you bread of adversity, And water of oppression. And your teachers remove no longer, And your eyes have seen your teachers,
І дасть вам Господь хліба в у́тиску і воду в гноби́тельстві, та твої вчителі́ вже не бу́дуть хова́тись, і очі твої вчителі́в твоїх бачити бу́дуть.
21 And your ear hears a word behind you, saying, “This [is] the way, go in it,” When you turn to the right, And when you turn to the left.
А коли ви відхи́литесь право́руч, чи пі́дете ліво́руч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: „Це та дорога, — просту́йте ви нею!“
22 And you have defiled the covering of Your carved images of silver, And the ephod of your molten image of gold, You scatter them as a sickening thing, “Go out,” you say to it.
І нечистим учините ви поволо́ку бовва́нів своїх із срібла́ й покриття́ на божка́ золотого свого, розпоро́шиш ти їх, як нечисте, і „геть" скажеш йому́.
23 And He has given rain [for] your seed, With which you sow the ground, And bread, the increase of the ground, And it has been fat and plentiful, Your livestock enjoy an enlarged pasture in that day.
І Він пошле дощ на насіння твоє, яким бу́деш обсі́ювати землю, та хліб урожаю землі, — і пожи́вний та ситий він буде. Того дня на широкім пасо́виську па́стися буде твоя череда́,
24 And the oxen and the young donkeys serving the ground, Eat fermented provender, That one is winnowing with shovel and fan.
а воли й віслюки́, що обро́блюють землю, будуть мі́шанку їсти солону, лопа́тою й ві́ялкою перечи́щену.
25 And there has been on every high mountain, And on every exalted hill, Streams—conduits of waters, In a day of much slaughter, in the falling of towers.
І на кожній високій горі та на кожному взгі́р'ї високому бу́дуть струмки́ та пото́ки води в день великого бо́ю, коли ба́шти попа́дають.
26 And the light of the moon has been as the light of the sun, And the light of the sun is sevenfold, As the light of seven days, In the day of YHWH’s binding up the breach of His people, When He heals the stroke of its wound.
І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усе́меро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'я́же злама́ння народу Свого та заго́їть пора́нення вдару Свого!
27 Behold, the Name of YHWH is coming from far, His anger is burning, and the flame [is] great, His lips have been full of indignation, And His tongue [is] as a devouring fire.
Ось Іме́ння Господнє прихо́дить здале́ка, палахкоти́ть Його гнів, і здійма́ється тя́жко: Його уста обу́рення повні, язик же Його, як жеру́щий огонь,
28 And His breath [is] as an overflowing stream, It divides to the neck, To sift nations with a sieve of vanity, And a bridle causing to err, [Is] on the jaws of the peoples.
Його ж подих, як пото́п заливни́й, що до шиї сяга́є, щоб просі́яти люди на ситі погибелі. І буде на ще́лепах людів вузде́чка, що тя́гне до блу́ду.
29 Singing is to you as in a night sanctified for a festival, And joy of heart as he who is going with a pipe, To go to the mountain of YHWH, To the rock of Israel.
Буде пісня для вас, як за но́чі освя́чення свята, і радість сердечна, мов у то́го, хто ходить з сопі́лкою, щоб вийти на го́ру Господню до Скелі Ізраїля.
30 And YHWH has caused The splendor of His voice to be heard, And the coming down of His arm He shows with the raging of anger, And the flame of a consuming fire, Scattering, and inundation, and hailstone.
І Господь дасть почути велич голосу Свого, опуска́ння ж раме́на Свого покаже у гніві бурхли́вому та в огняно́му жеру́щому по́лум'ї, у бурі й дощі, та в камі́нному граді!
31 For from the voice of YHWH Asshur [is] broken down, He strikes with a rod.
Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшу́р, що жезлом буде битий.
32 And every passage of the settled staff, That YHWH causes to rest on him, Has been with tambourines and with harps, And in battles of shaking He has fought with it.
І станеться, кожне уда́рення кия кара́ння Його, що на нього Господь покладе, буде з бу́бнами й а́рфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боя́х.
33 For Tophet is arranged from former time, Even it is prepared for the king, He has made deep, He has made large, Its pile [is] fire and much wood, The breath of YHWH, As a stream of brimstone, is burning in it!
Бо давно пригото́влений То́фет, — пригото́влений він і для царя, глибоким, широким учи́нений; на бага́тті огню його й дров багате́нно, — запалить його подих Господній, немов би пото́ка сірча́ного!
