Hebrews 11
1 Now faith is [the] substance of things hoped for, [the] proof of matters not being seen,
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
2 for by this, the elders were well-attested.
Бо нею засвідчені ста́рші були́.
3 By faith we understand the ages to have been prepared by a saying of God, in regard to the things seen having not come out of things appearing. (aiōn g165)
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. (aiōn g165)
4 By faith Abel offered a better sacrifice to God than Cain, through which he was testified to be righteous, God testifying of his gifts, and through it, he being dead, yet speaks.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 By faith Enoch was translated—not to see death, and was not found, because God translated him; for before his translation he had been testified to—that he had pleased God well,
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
6 and apart from faith it is impossible to please [Him], for it is required of him who is coming to God to believe that He exists and [that] He becomes a rewarder to those seeking Him.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 By faith Noah, having been divinely warned concerning the things not yet seen, having feared, prepared an ark to the salvation of his house, through which he condemned the world, and he became heir of the righteousness according to faith.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
8 By faith Abraham, being called, obeyed, to go forth into the place that he was about to receive for an inheritance, and he went forth, not knowing to where he goes.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 By faith he sojourned in the land of the promise as a strange country, having dwelt in dwelling places with Isaac and Jacob, fellow-heirs of the same promise,
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
10 for he was looking for the city having the foundations, whose craftsman and constructor [is] God.
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
11 And by faith Sarah, herself barren, received power to conceive seed even after the time of life, seeing she judged Him who promised faithful;
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
12 for this reason, also, from one—and that of one who had become dead—were begotten as the stars of the sky in multitude, and innumerable as the sand that [is] by the seashore.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
13 All these died in faith, having not received the promises, but having seen them from afar, and having been persuaded, and having greeted [them], and having confessed that they are strangers and sojourners on the earth,
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
14 for those saying such things make apparent that they seek a country;
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
15 and if, indeed, they had been mindful of that from which they came forth, they might have had an opportunity to return,
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
16 but now they long for better, that is, heavenly, for this reason God is not ashamed of them, to be called their God, for He prepared a city for them.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
17 By faith Abraham has offered up Isaac, being tried, even the [one] having received the promises offered up his only begotten,
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
18 of whom it was said, “In Isaac will your Seed be called,”
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
19 reckoning that God is even able to raise up out of the dead, from where also in a figurative sense he received [him].
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
20 By faith, concerning coming things, Isaac blessed Jacob and Esau.
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
21 By faith Jacob, dying, blessed each of the sons of Joseph and worshiped on the top of his staff.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
22 By faith Joseph, dying, made mention concerning the outgoing of the sons of Israel, and gave command concerning his bones.
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
23 By faith Moses, having been born, was hid three months by his parents, because they saw the child beautiful, and were not afraid of the decree of the king.
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
24 By faith Moses, having become great, refused to be called a son of the daughter of Pharaoh,
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
25 having chosen rather to be afflicted with the people of God, than to have sin’s pleasure for a season,
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
26 having reckoned the reproach of the Christ greater wealth than the treasures in Egypt, for he looked to the repayment of reward.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 By faith he left Egypt behind, having not been afraid of the wrath of the king, for as seeing the Invisible One—he endured.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
28 By faith he kept the Passover, and the sprinkling of the blood, so that He who is destroying the firstborn might not touch them.
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 By faith they passed through the Red Sea as through dry land, which having made an attempt [to cross], the Egyptians were swallowed up.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
30 By faith the walls of Jericho fell, having been surrounded for seven days.
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
31 By faith Rahab the prostitute did not perish with those who disbelieved, having received the spies with peace.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
32 And what yet will I say? For the time will fail me recounting about Gideon, also Barak, and Samson, and Jephthah, also David, and Samuel, and the prophets,
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуї́ла та про пророків,
33 who through faith subdued kingdoms, worked righteousness, obtained promises, stopped mouths of lions,
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
34 quenched the power of fire, escaped the mouth of the sword, were made powerful out of weakness, became strong in battle, caused armies of the foreigners to give way;
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
35 women received their dead by a resurrection, and others were tortured, not accepting the redemption, that they might receive a better resurrection,
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
36 and others received trial of mockings and scourgings, and yet of bonds and imprisonment;
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
37 they were stoned, they were sawn apart, they were tried; they died in the killing of the sword; they went around in sheepskins, in goatskins—being destitute, afflicted, injuriously treated,
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 of whom the world was not worthy; wandering in deserts, and mountains, and caves, and the holes of the earth;
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
39 and all these, having been testified to through faith, did not receive the promise,
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
40 God, having provided something better for us, that apart from us they might not be made perfect.
бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.
