Ephesians 5
1 Become, then, followers of God, as beloved children,
Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
2 and walk in love, as the Christ also loved us, and gave Himself for us, an offering and a sacrifice to God for an odor of a refreshing fragrance,
і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
3 and whoredom, and all uncleanness, or covetousness, do not let it even be named among you, as is proper to holy ones;
А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
4 also filthiness, and foolish talking, or jesting—the things not fit—but rather thanksgiving;
і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
5 for you know this, that every whoremonger, or unclean, or covetous person, who is an idolater, has no inheritance in the kingdom of the Christ and God.
Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
6 Let no one deceive you with vain words, for because of these things comes the anger of God on the sons of the disobedience;
Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
7 do not become, then, partakers with them,
тож не будьте їм спільниками!
8 for you were once darkness, and now light in the LORD; walk as children of light,
Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
9 for the fruit of the light [is] in all goodness, and righteousness, and truth,
бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
10 proving what is well-pleasing to the LORD;
Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
11 and have no fellowship with the unfruitful works of the darkness and rather even convict,
і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
12 for it is a shame even to speak of the things done by them in secret,
Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
13 and all the things reproved by the light are revealed, for everything that is revealed is light;
Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
14 for this reason it says, “Arouse yourself, you who are sleeping, and arise out of the dead, and the Christ will shine on you.”
Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
15 See, then, how exactly you walk, not as unwise, but as wise,
Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
16 redeeming the time, because the days are evil;
використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
17 do not become fools because of this, but—understanding what [is] the will of the LORD,
Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
18 and do not be drunk with wine, in which is wastefulness, but be filled in the Spirit,
І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
19 speaking to yourselves in psalms and hymns and spiritual songs, singing and making melody in your heart to the LORD,
розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
20 always giving thanks for all things, in the Name of our Lord Jesus Christ, to the God and Father,
дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
21 subjecting yourselves to one another in the fear of Christ.
ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
22 The wives: [subject yourselves] to your own husbands, as to the LORD,
Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
23 because the husband is head of the wife, as also the Christ [is] head of the Assembly, and He is Savior of the body,
бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
24 but even as the Assembly is subject to Christ, so also [are] the wives [subject] to their own husbands in everything.
І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
25 The husbands: love your own wives, as the Christ also loved the Assembly, and gave Himself for it,
Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
26 that He might sanctify it, having cleansed [it] with the bathing of the water in the saying,
щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
27 that He might present the Assembly to Himself in glory, having no spot or wrinkle, or any of such things, but that it may be holy and unblemished;
щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
28 so ought the husbands to love their own wives as their own bodies: he who is loving his own wife—he loves himself;
Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
29 for no one ever hated his own flesh, but nourishes and nurtures it, as also the LORD—the Assembly,
Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
30 because we are members of His body, [[of His flesh, and of His bones.]]
бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
31 “For this cause will a man leave his father and mother, and will be joined to his wife, and the two will be into one flesh”;
„Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
32 this secret is great, and I speak in regard to Christ and to the Assembly;
Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
33 but you also, everyone in particular—let each so love his own wife as himself, and the wife—that she may revere the husband.
Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!
